Про вигадано-невигадані історії війни на Сході України розповіла письменниця Галина Вдовиченко, пишучи роман «Маріупольський процес». 22 жовтня вона презентувала книгу в Луцьку
Зустріч із авторкою роману відбулася в обласній бібліотеці для юнацтва. Аби Галина Вдовиченко відчувала себе, як вдома, то облаштували в книгозбірні львівську атмосферу – гостей пригощали кавою, а на презентаційному екрані показали краєвиди міста Лева, повідомляє VIP.volyn.ua
Що ж до самого роману, то «Маріупольський процес» отримав відзнаку конкурсу «Коронація слова» «Гранд романи». Розповідається в ньому не про кохання сепаратистки й бійця АТО, а про те, як війна змінює людей, як вони знаходять шлях до порозуміння.
Письменник Володимир Лис розповів, що, будучи в складі журі, читав цей твір. Він зазначив, що коли автори заради певного рейтингу вклинюють у свої твори події в Україні – Майдан и війну, у романі Галини Вдовиченко такого немає.
«Галина Вдовиченко аналізує, узагальнює. Це – письменницький погляд на події, що відбуваються сьогодні в країні. І це важливо. Написано легко, так, що не помічаєш, як починаєш усвідомлювати всю проблематику», – продовжила його дружина, яка також отримала відзнаку «Коронації слова» за книгу «Вересові меди», Надія Гуменюк.
Сама авторка «Маріупольського процесу» розповіла, що до написання її підштовхнули розмови з солдатами, учасниками АТО, які проходили лікування у госпіталі. Тож певні моменти, описані в книзі, мають підґрунтя реальних подій.
Тож під час презентації Галина Вдовиченко повідала декілька історій, які їй розповіли ті, хто був на передовій на Сході. Зокрема, про те, як спіймали снайпера. А ним виявилася дівчина зі Львівщини, яка в такий спосіб просто заробляла гроші.
«І ці речі міняють погляд. І ти розумієш, що не все так просто», – зазначила письменниця.
Також Галина Вдовиченко розповіла, як вже самі герої книги їй «диктували», як завершити один із епізодів. Планувалося, що він матиме трагічне завершення. «Це був той момент, коли бунтують персонажі. І вони не дали мені це зробити. Я лягала спати, довго роздумувала, а зранку прокинулася, чим швидше дісталася до ноутбука і прописала той епізод. Вони мене змусили зробити так, як вважали за потрібне», – говорила вона.
Загалом під час презентації книги говорили багато про події на Сході, про переселенців. Коли спілкування підходило до кінця, Галинні Вдовиченко презентували подарунок на згадку про Луцьк – рукавички, які доповнять вже чималу її колекцію.