Точні дані щодо показників безробіття серед молодих людей назвати важко, адже окрім офіційних відомостей має місце й таке поняття як прихована незайнятість, тобто не всі, хто опинився без роботи реєструють свій стан у відповідних службах. Все ж за приблизними підрахунками, кожен третій випускник ніде не працює. І це в той час, коли молодь – найпрогресивніша частина населення, за якою майбутнє держави, суспільства, нації.
Про яке майбутнє можна говорити, коли рушійній силі суспільного розвитку не створено необхідного мінімуму умов для професійної реалізації? На тому рівні, на якому безробіття серед молоді знаходиться сьогодні, окремими зусиллями вплинути на покращення ситуації вже навряд чи вдасться, тому результативною буде лише спільна стратегія, старанно вироблені комплексні та системні підходи за участі державних структур, бізнесу, громадського сектору, ну й, звісно, самих об’єктів працевлаштування – молодих шукачів роботи.
На рівні міста Луцька зібрати представників усіх вищеперерахованих сфер для визначення спільних шляхів запровадження моди на молодих спеціалістів вирішив Волинський Інститут Права. Минулого тижня в межах проекту «Покращення професійного рівня та рівня зайнятості молоді», що реалізується за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження», провели експертне обговорення на тему «Значення соціального партнерства на сучасному молодіжному ринку праці». Зустріч відвідали делегати від Волинського Інституту Права, Волинського обласного центру зайнятості, Луцького міського центру зайнятості, Управління у справах сім’ї, молоді та спорту, Центрів соціальних служб, ВНЗ м. Луцька, центрів кар’єри при ВНЗ, громадських організацій, роботодавці, молодь, студенти, випускники, ЗМІ.
Кожен з учасників заходу представив своє бачення перспектив співпраці задля вирішення проблеми молодіжного безробіття. Позитивним досвідом щодо прийняття на роботу молодих людей поділилась Тетяна Шепітько – менеджер з персоналу одного з найуспішніших, підприємств Луцька, «Модерн Експо». За її словами, середній вік персоналу компанії – 33 роки, тобто кадрова політика підприємства націлена на інвестиції у професійний потенціал молодих працівників. Результати такого підходу на виду – завод динамічно розвивається, займає вагому нішу на ринку торговельного обладнання не лише України, а й закордоном, має мільйонні доходи та збільшує виробництво.
«Тема, яку ми підняли сьогодні, є досить обширною, хоч багато хто розглядає її досить поверхнево. Успіх підприємства залежить від вкладу кожного окремого працівника, але й роботодавцям, в свою чергу, варто зосередити увагу на розвитку персоналу. На мою думку, роботодавцям варто впроваджувати програми навчання для молоді без досвіду роботи, Школи наставників, давати можливості для кар’єрного зросту. Молодим спеціалістам я б порадила відійти від притаманного їм максималізму, починати свій професійний шлях з малого, але великим бажанням працювати і чітким баченням власного плану самореалізації», - зазначила пані Шепітько.
Підвищити соціальну відповідальність бізнесу закликала Ірина Гайдучик, керівник проекту: «Молодь – це той ресурс, який здатний забезпечити стабільний розвиток та успіх будь-якої організації, адже молоді люди швидше, ніж інші вікові категорії, адаптуються до вимог сьогодення, вони мобільні, перспективні, амбітні, здатні до інтеграції і з високим прагненням до самореалізації. Про це часто забувають роботодавці, кажучи чергове «ні» молодому претенденту на роботу й аргументуючи відмову нестачею досвіду. Але саме молоді спеціалісти, якщо їм дати шанс, можуть стати запорукою процвітання тієї установи, яка повірила у їхні сили».