Ні для кого не секрет, що чимало галузей в нашій державі недофінансовані, іпоки не розпочнеться глобальне реформування, люди часто самі мають дбати про себе. Так, не виключенням є й медицина, коштів на яку катастрофічно бракує. Саме тому лучани змушені надавати «благодійну допомогу» лікарням, щоправда не напряму, а через благодійні фонди, які працюють та території медичних установ.
Однак, багато хто задається питанням: «Куди ж ідуть кошти, які пацієнт платить у лікарняні каси?». Дуже часто ці питання небезпідставні, адже не всі БФ та лікарні прозоро ведуть свою господарську діяльність, - повідомляє "Громадське. Волинь".
Так, у 2013 – 2014 роках ГО «Інститут аналітики та адвокації» провела ґрунтовне дослідження проблеми явища неформальних платежів у закладах охорони здоров’я України. Активісти з’ясували, що модель діяльності благодійних організацій на території закладів охорони здоров’я трансформувалась у корупційну технологію непрозорих схем у медичній галузі, яка працює на користь приватних інтересів «корупціонерів» та позбавлена реальної можливості виконувати поставлену мету — фінансування охорони здоров’я.
Згідно законодавства України,благодійний фонд може витрачати 20% від надходжень на господарську діяльність, однак решту зібраних коштів, тобто 80%, спрямовувати на відповідну допомогу.У нашому випадку — підтримку лікувальних закладів. Однак виявляється, що це не завжди так.
Пацієнти ж, у свою чергу, не мають змоги відслідкувати, куди ж пішли їхні кошти, адже не завжди є звіти на інформаційних стендах у лікарнях, або ж на офіційних сайтах мед установ й БФ. Подекуди лучани просто не знають, де саме вони мають шукати ці звіти.
З метою прозорості роботи з благодійними фондами лікарні мають укладати договори. Так, у Луцькувідповідні документи підписали Луцька міська клінічна лікарня, Луцька міська дитяча поліклініка, Луцький клінічний пологовий будинок, Луцький ЦПМСД та Луцький ЦПМСД №2. Тож, в рамках програми «Протидія поборам за безкоштовні медичні послуги» проводиться моніторинг щодо прозорості звітності цих медичних установ.
Спільними зусиллями інститутів громадянського суспільства й органів влади можна зменшити прояви корупції та поборів з користувачів безоплатної медичної допомоги. Потрібнозапочаткувати прозорість та підзвітність медицини, яка зорієнтована на збільшення об’єму додаткового фінансування галузі охорони здоров’я за рахунок виведення «з тіні» тих мільйонних оборотів «добровільно-примусових» платежів, що сьогодні йдуть в кишені «корупціонерів». Така медицина виступить реальним додатковим джерелом фінансування і реформування галузі охорони здоров’я.
Програму «Протидія поборам за безкоштовні медичні послуги» реалізує громадська організація «Інститут аналітики та адвокації» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».