DAAD: як побачити Німеччину, скориставшись освітньою програмою

У зв’язку з тим, що нині вислів: «Усі ми рухаємося в Європу» як ніколи актуальний, наше видання спробувало дізнатися, яким  чином вона (Європа) сприяє інтеграційним процесам в освітній галузі. Існує безліч програм, які дають змогу як студентам, так і викладачам реалізувати свій потенціал у різних країнах світу.

 Сьогодні ж ми вам розповімо про одну з таких можливостей – німецьку програму академічного обміну (DAAD),  представником котрої у Луцьку є професор Андре Бьом.

Андре Бьом – професор, лектор Центру DAAD, який приїхав викладати німецьку мову студентам факультету іноземної філології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Andre Bjom

За його словами, співпрацюючи з Університетом Фехта, студенти і викладачі луцького вишу мають змогу стажуватися та проводити наукові дослідження спільно з німецькими колегами.

«Я прагну, аби проекти і програми, які реалізуються в Німеччині, відбувалися за участі українських партнерів. З цією метою намагаюся надавати консультації, які б сприяли тому, аби проект був успішним», − розповів професор.

Що ж таке  DAAD?

Німецька служба академічних обмінів(DAAD) − найбільша організація у світі в сфері підтримки міжнародного обміну студентами та вченими, з центром у Бонні. Її члени −  всі державно-акредитовані ВНЗ та їх студентські представництва.

Основні вимоги до учасників програми

Відбір стипендіатів проводить незалежна відбіркова комісія, яка складається з науковців відповідних спеціальностей. Основними критеріями відбору є:

-         отримати кваліфікацію «бакалавр», «спеціаліст» або «магістр» (для студентів);

-         відповідний академічний ступінь ( для викладачів);

-         попередні успіхи у навчанні (авторські проекти, наукові здобутки, участь у інших освітніх програмах);

-         висока мотивація та особливі фахові здібності.

Скільки коштів передбачено стипендією?

 - щомісячні виплати в розмірі 750 євро;

- виплати на страхування (медичне, від нещасних випадків, цивільної відповідальності);

- відшкодування коштів на проїзд, якщо ці витрати не беруть на себе організації на батьківщині стипендіата або інша сторона.

Перед початком навчання ви маєте засвідчити можливість самостійного фінансування свого перебування за кордоном.

Під час оформлення візових документів потрібно додати довідку, у якій повинна бути вказана річна сума коштів на рахунку стипендіата у розмірі не менше ніж 7 908 євро (з розрахунку 659 євро на місяць). Сума може різнитися, залежно від міста, федерального округу в якому проживатиме учасник програми.

Оскільки німецька програма академічного обміну (DAAD) є освітньо-науковою, потрібно самостійно відшукати собі наукового керівника. А для того, аби забезпечити собі комфортне проживання потрібно знайти роботу, оскільки стипендія не покриє всіх витрат.

Слід зауважити, що українські студенти мають право працювати максимум 120 повних або 240 неповних днів на рік.

Для тих, хто цікавиться відповідною програмою у галузі мистецтва та архітектури DAAD пропонує інші додаткові види стипендій.

Чим луцькі студенти відрізняються від німецьких?

Ми також запитали  німецького професора чи існують відмінності між луцькими та німецькими студентами.

«Луцькі студенти не вміють планувати свій час. Часто їм необхідно складати план, формувати розклад. Існує не лише мовний бар’єр, але й ментальний. Вони часто соромляться підійти до лектора. А підійшовши-соромляться  запитати… Німецькі ж студенти вміють вчитися самостійно. Знають коли і скільки їм потрібно відвідати модулів, а також часто самі встановлюють план здачі іспитів», − зауважив Андре Бьом.

Cтуденти

Ті студенти, котрі "зламали стереотипи", не побоявшись підійти до лектора...

Отож, для того, аби стати учасником німецької програми академічного обміну (DAAD) потрібно докласти багато зусиль. Але у вас з’явиться можливість спробувати власні сили та опинитися в іншому культурному середовищі, а також здобути досвід і офіційно працевлаштуватися за кордоном.

Текст: Ірина Воїна