Як правильно сортувати сміття, скільки можна заробити на макулатурі, куди подіти старі батарейки – про це і ще багато іншого знає лучанин Вадим Курбан. «Якщо зараз нічого не робитимемо зі сміттям, воно щось зробить із нами,» - переконаний він. І то не просто слова-жахи для того, щоб нас зайвий раз налякати. «В Україні катастрофічно більшає сміття. До 2025 року його обсяг зросте в 4-5 разів. Але 80% відходів може взагалі не виходити з квартир, якщо його сортувати і здавати на переробку,» - каже чоловік.
З однієї багатоповерхівки можна зібрати 4 тисячі пластикових пляшок. А на макулатурі кожна школа може заробити до 40 тис. грн. на рік. На батарейках не заробите нічого, але вбережете землю від шкідливих відходів. Їх слід просто утилізувати.
Це лише окремі факти. Вони є результатом 8-ми місячної роботи Вадима Курбана над екологічним проектом у місті.
У березні 2016 року пан Вадим натрапив в інтернеті на урбаністичні гранти. До цього він уже цікавився екологічною проблематикою, моніторив, хто тим займається в Україні. Насправді не так і багато людей. Лучанин написав свій проект і увійшов у 7-ку переможців.
Завдяки Вадиму Курбану понад 2 тисячі учнів у міських школах дізналися про те, для чого слід сортувати сміття. У декотрих навчальних закладах навіть практично почали втілювати почуте. Зокрема, у ЗОШ № 22 в кожному класі встановили коробки для збору «кишенькової» макулатури - дрібного паперового сміття. За тиждень школа назбирує приблизно 15 кг такого.
«На Вінничині звичайна районна школа за зароблені на здаванні макулатури і пластику кошти купує необхідні речі. Вони заробляють по кілька десятків тисяч грн. на рік. Показовим також є досвід двох 6-класників у Києві, які започаткували проект «Компола» і всю органіку зі шкільної їдальні спрямовують у спеціальний компостер із хробками, що переробляють ці відходи у компост.»
До слова, сім’я Курбанів домашню органіку ніколи не викидає. 7 років тому вони завели каліфорнійських хробаків і тепер згодовують їм усе, що тільки можна.
«За місяць збираємо 40-50 кг органічних відходів. Веземо їх на дачу і частину віддаємо «каліфорнійцю». Хробаки живуть у спеціальній коробці у підвалі. Завдяки їм я на кінець сезону маю 80 кг гумусу. Це дуже дорога річ, найчистіший продукт для землі. 1 кг гумусу замінює 20 кг гною. «Каліфорнійці» були спеціально виведені для переробки органіки. Кожні 20 днів вони збільшують свою популяцію. В Україні є дуже мало підприємців, які їх розводять. Але т.зв. верміферми («вермі» – «хробак») в наші країні вже є.»
Взагалі особливої тяги до землі у Вадима Курбана дуже довго не було. Поки 10 років тому друг не попросив допомогти поштукатурити кімнату на дачному масиві «Веснянка». Поїздивши туди 2 тижні поспіль, лучанин зрозумів, що це – рай. І дуже захотів собі дачу. Тепер каже: «Якщо кожен впорядкує свій клаптик, буде і на землі добре. Бо коли ти взяв із землі щось, мусиш їй щось і повернути.»
Дача Курбанів – то такий земний рай. Вони його облаштовують на свій лад. Щороку намагаються зробити щось нове. Вадим навіть каміння з Карпат для цього возить. Каже, що вибрає його за кольором, структурою, конфігурацією і таке, що подобається, а дружина Світлана розмальовує. Потім усе це оселяється на дачі. Там же вони вирощують екзотичні рослини. Вже давно полюбляють трав’яні чаї власного виробництва. А городини садять мало, бо їхня дача – для відпочинку. Щороку на «осінні зустрічі» до Курбанів з’їжджаються їхні друзі. Це вже традиція.
Ще одна традиція і фактично справа життя – сімейний туризм. Спортивне орієнтування, плавання на байдарках, піші походи, наметові містечка, екскурсії містами і цілі табори на природі.
Щоліта в Одеській області Вадим Курбан організовує табір на березі моря. Це величезна туристична програма з різноманітними заходами, іграми, конкурсами. На два тижні з Волині вибирається десант дітей віком 12-16 років. І це є справжній активний відпочинок.
Туризмом Вадим займається з 1985 року. І зараз уже мало хто знає, що колись давно він працював слюсарем-збиральником на місцевому авіазаводі.
Зате Вадима Курбана точно знають всі сусіди. Бо він і їх «підсадив» на сортування сміття. Обійшов із лікнепом кожну квартиру, пояснив, для чого це треба. Прямісінько у під’їзді свого будинку встановив картонні бокси. І періодично вивішує оголошення з подякою свідомим мешканцям. Каже, що насправді це зовсім неважко. Головне – почати.
Текст Ірини Кунинець, фото автора, а також взяті з персональної сторінки Вадима Курбана у мережі Фейсбук.
При передруці матеріалу є обов’язковим посилання на « 0332.ua. Сайт міста Луцька».