"Мам, ти мене вибач...": друга зима без Кузьми

Ти завжди будеш поміж нас, завжди будеш поруч…
Твоя відсутність не має зворотного відліку. Сьогодні хтось вперше почує одну з Твоїх пісень, а завтра хтось закохається у Твою музику. Хтось засне у руках із Твоєю книгою, чи візьме як життєвий девіз одну із Твоїх унікальних фраз. Ми обов’язково навчимося любити цей світ і життя, як Ти того вчив.

Сьогодні річниця смерті усім відомого Андрія Кузьменка, який трагічно загинув 2 лютого 2015 року. Цей чолов’яга назавжди залишив слід в історії незалежної України. На Його хітах виросли цілі покоління, а творчий шлях був по-справжньому унікальним.
Рівно два роки тому, немов постріл у спину, прогриміла звістка про загибель Кузьми.

Ми звикли, що Він завжди поруч, що завтра вийде новий хіт, що згодом Він приїде у Луцьк і запалюватиме лучан своїми, на ходу складеними, коломийками. Ми звикли до сили слів Його пісень, до блискучого та доступного людям гумору. Здається, що головним девізом улюбленця багатьох була ПРАВДА. Він вмів донести її так, як ніхто інший: відкрито, сміливо та талановито.

І ця правда, ніби шматочок світла, що зігріває, лікує та змушує замислитись. Кузьма є, Він біля тебе, біля мене, біля нас з тобою. Він посміхається через екран телевізора, заколисує голосом та загартовує своїми фразами. Здається, Він далекий від досконалості, проте досконалість близька до нього. Він більше, ніж музикант, більше ніж артист, кумир. Він став орієнтиром, постулатом, Він –легенда. 

Текст: Анастасія Качина

При передруці матеріалу є обов’язковим посилання на «0332.ua. Сайт міста Луцька».