Найбільшою проблемою для засуджених, які відбули свій термін покарання, стає життя після в’язниці, адже часто таких людей ніхто не чекає, не хоче влаштовувати на роботу і вони змушені вертатися знову злочинну дорогу. Таку думку під час засідання спостережної комісії 14 червня висловив начальник управління державної пенітенціарної служби (ДТПС) у Волинській області Олександр Герасимчук. Зі слів посадовця нині на Волині є чотири установи, в яких перебувають арештовані, засудженні або ті, хто перебуває під слідством і до яких не вступив у законну силу вирок суду. У Маневицькій виправній колонії перебувають ті, хто здійснив вже не один злочин, у Цуманській – ті, хто отримав покарання у вигляді позбавлення волі вперше. Ковельська виправна колонія розрахована на неповнолітніх злочинців. А Луцький слідчий ізолятор утримує громадян, які арештовані, перебувають під слідством, або ж засуджених, які добровільно вирішили перебувати у СІЗО, і виконують тут господарську роботу. Як розповів заступник начальника управління ДПТС Юрій Безушкевич, приміщення Луцького СІЗО збудоване ще у 1952 році. З того часу воно зберегло своє первинне призначення, адже зводилося як тюрма при НКВД. Нині тут у камерах перебувають 363 людини, з них – 267 волиняни. Вони перебувають у камерах максимум по 10 чоловік. Хоча є камери розраховані і на меншу кількість. У кожній з таких є вбиральня, ліжко, тумбочки.«З розрахунку 2,5 метра квадратних на чоловіка повинна бути площа. Для неповнолітніх трошки більша. Ми цю норму забезпечуємо», - зазначає Безушкевич.
Кожній людині надають тут постіль, триразове гаряче чергування. – запевняє Юрій Безушкевич. Вартість харчування на одного «мешканця» - 9,8 гривень удень. Готують їжу самі ж ув’язнені з відділення господарського обслуговування. Вони виконують і іншу роботу, за яку отримують мінімальні ставку. Це дозволяє також відшкодовувати матеріальну шкоду, якщо відповідний вид покарання є у вироку суду.Зі слів Олександра Герасимчука, до 75% засуджених мають позови на відшкодування матеріальних збитків. Тому важливо, аби засуджений міг виконувати якусь роботу, наприклад, працювати на виробництві меблів.
Засуджені з відділення господарського обслуговування – це ті засудженні, які виявили добровільно вирішили залишитися у СІЗО. Більшість з них місцеві, і таким чином можуть частіше і легше бачитися з рідними. Безушкевич каже, що обмежень у кількості передачі посилок немає. Передають продукти харчування і навіть сигарети. Засуджені, які виконують роль господарського обслуговування, мають право на короткострокові побачення (до чотирьох годин) один раз у місяць та довгострокові (до трьох діб) один раз у квартал. Під час таких довгих побачень засудженим і їхнім відвідувачам виділяють окреме двокімнатне приміщення, повністю пристосоване до життя. «Раз у тиждень передбачено відвідування прально-банного комплексу. Там є можливість помитися, є гаряча вода», - говорить Безушкевич.
У Луцькому СІЗО є лабораторна, готується відеоконференц зал, медична частина, лабораторія, комп’ютерний клас, бібліотека, де нині проводиться ремонт, та навіть молитовна кімната. Начальник ізолятора Сергій Киреєв каже, що читають тут найбільше книжки з права, аби знати свої права і обов’язки, вміти себе захистити у суді. Хоча нову версію КПК сюди ще не завезли. «У молитовній кімнаті сповідаються усі, хто цього потребує. Обов’язково сповідь проводять на усі пости. Навіть трапляється, що місцевий священик Богдан Гринюк хрещення тут проводить», - розповів протоієрей Георгій Шевчук.