Задля того, аби поділитись враженнями від вчорашньої сесії міськради, хочеться процитувати уривок із вірша Ліни Костенко, який нещодавно цитував депутат Луцької міської ради Микола Яручик та екс-заступник луцького мера Тарас Яковлев:
І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
***
Вчора, 29 березня, відбулась 21-а чергова сесія Луцької міської ради, котра закарбувалася у пам'яті усіх присутніх депутатів, журналістів та представників громади букетом квітів для Григорія Пустовіта та врученням Оскара представниками УКРОПу. Останнім часом кожна сесія вносить корективи у свідомість людей та відрізняється сенсаціями та політичними чварами між представниками різних фракцій, але "родзинка" вчорашнього засідання "пакаріла" усіх.
Напередодні 21-ої чергової сесії неочікувано для багатьох покинули свої посади троє заступників міського голови, тому мало не головним запитанням кількох днів було, хто ж займе звільнені посади.
Депутат Сергій Була здивовано запитав у присутніх, чому чиновники вирішили одночасно втекти із "тонучого корабля", на що отримав злісний погляд "укропівця" Олександра Кравченка, бо ж "корабель ніяк не тоне, а навіть навпаки ".
І, врешті-решт, саме під головуванням Ігоря Поліщука підтримали рішення про припинення повноважень міського голови Миколи Романюка.
Так вже вийшло, що у сесійний день випало День народження депутата "батьківщинця" Григорія Пустовіта, який висидівши до кінця сесії, ні на мить не випускав із рук телефон, і через кожні 15 хвилин із стриманою посмішкою відповідав на телефонні вітання.
Крісла екс-заступників міського голови були вільними, і лише на завершення сесії секретаріат вирішив забрати зі столів таблички із прізвищами чиновників. У свою чергу секретар ради Ігор Поліщук пообіцяв присутнім, що наступного тижня винесе імена кандидатів на обговорення у позачерговій сесії міськради.
Микола Яручик якось загадко дивиться в сторону "укропівців". Мабуть, відчував, що вкінці сесії його чекає "сюрпрайз"
Всі коментували ями на окремих вулицях, і, здавалося, що кожен депутат зацікавлений лише у ремонті тієї вулиці, на якій проживає він та його родичі. Після обговорення цього питання усі взялись за ЦНАП, а опісля - за обговорення "тисячіп'ятсот" земельних питань.
Робота у міськраді давно не була такою продуктивною. До слова, цього дня без уваги не лишився депутат Микола Дендіберін, котрий зумів поєднувати обидві справи одночасно. Епатажний депутат похвалився новою книгою"IQ в футболе. Как обыграть соперника до начала матча, выбрав правильную стратегию игры". Мабуть, суперників у політиці можна подолати за тими ж правилами, що й у футболі.
"О, у вас сьогодні такий прикид цікавий. Хустинка й галстук підібрані в один колір", - наче підлестила депутату громадська активістка Мар’яна Сорочук, котра прийшла у перерві, щоби пожалітись на відсутність заступника, мовляв,"суботник вирішила організувати, а до кого звернутись - не знаю".
Доречі, вчора депутати "дійшли" навіть до запитів. Щойно Микола Яручик почав зачитувати свої запити, хтось із залу вигукнув: "Ні, то треба підтримати. Бо ж Яручик з народом". Проте, за один із запитів депутати повторно голосували тричі. Хтось із присутніх двічі проігнорував голосування, після чого Микола порадив все ж проголосувати, бо ж опісля сесії списки "за" і "проти" він вивішує на під'їздах свого округу.
"Ні, ну ви можете не голосувати. Але ж потім мої виборці побачать прізвища тих, хто не підтримав запит", - із серйозним виразом обличчя промовив Яручик. Тарас Шляхтич розглянув цю репліку як погрозу, тому зневажливо "зиркнув" на депутата із фразою: "А погрожувати-то навіщо?". На що Яручик відповів, що "таку процедуру робить уже 6 років, тому це зовсім не погроза".
"Враховуючи останні пленарні засідання, я хотів би вручити статуетку "Оскара" за кращу зіграну роль депутата Луцької міської ради Миколі Яручику", - сказав пан Сергій.
Було видно, що подібний подарунок дещо образив адресата, проте він із посмішкою "на всі 32" подякував "дарувальнику": "Мені приємно, що оцінили мою 6-річну роботу, але це для мене дуже цінний подарунок і я його прийняти не можу", - поділився своїми враженнями нагороджений Микола Яручик.
Сесію оголосили закритою, заспівали гімн і розійшлись, мабуть, до наступного тижня. Чим здивує наступне "зібрання" депутатів - питання не з простих. Але впевнено можу сказати, що події вчорашньої сесії будуть на слуху у багатьох ще декілька днів.