Вчора, 5 квітня, у приміщенні бібліотеки Східноєвропейського національного університету відбулася зустріч із відомим українським журналістом, публіцистом, істориком Вахтангом Кіпіані, під час якої він презентував дві книги: «ОУН і УПА. Зродились ми великої години…» та «Українська канадіана», в яких розповідається про українських націоналістів, та українсько-канадську історію відповідно.
На початку заходу історик зауважив, що він не є автором цих книг, а лише упорядник.
«Я не є автором, а є одним з авторів. Як редактор сайту «Історична правда», дякую всім 30-ти авторам, які писали ці тексти, а потім дали дозвіл на републікацію».
Вахтанг Кіпіані розповів про ідею створення сайту «Історична правда».
«6 років тому я створив сайт «Історична правда». Ідея була дуже проста – країна, яка не має інфраструктури історичної пам’яті, на мій погляд, не має майбутнього тому, що вона, як сліпе кошеня чи щеня, б’ється, не знаючи, що відбувається навколо. Всі країни, які є навколо нас, мають свою історичну інфраструктуру. Я зрозумів, що в нас не існує того, що існує в Росії чи Польщі. В усіх країнах є історичні телеканали, в Україні – немає. Станом на той момент в Україні була лише одна історична телепередача. У нас виникла ідея приєднатися до «Української правди». Ми фактично створили незалежний проект під їхньою «парасолькою».
Редактор «Історичної правди» зауважив, що сайт робить тексти, які важливі для українського суспільства.
«Ми намагалися йти шляхом історичної просвіти. Особливу уваги ми звертали на 20-те століття, бо ми всі родом з Радянського Союзу, подобається нам це чи ні. Ми можемо переорієнтувати лише частину людей. Вони сам повинні розуміти, що, крім шкільної програми потрібно прочитати ще щось. Одна з ключових наших ідей – це повернення до історичної дискусії».
Розповідаючи про книгу «ОУН і УПА. Зродились ми великої години…», упорядник зазначив, що це підсумок роботи «Історичної правди».
«На нашому сайті близько 200-сот публікацій, але частину з них, близько 30-ти, ми адаптували під книжковий формат, щоб взявши в руки цю книгу, люди провели діалог самі з собою. Ми повинні впустити в себе правду про діяльність українських націоналістів протягом Другої світової. Якщо ми у ХХІ столітті не будемо із гуманістичних, із історичних дзвіниць на це дивитися, ми не вивчимо ті уроки, які дала нам історія. Адже зброєю не завжди можна вирішити всі проблеми. Діалог – це одна з ключових речей, які ми пропонуємо реалізувати через ці книги».
Також історик не оминув фільму «Волинь», про який написав у цій книзі.
«Я написав у цій книзі про фільм «Волинь». Це найгірше, що можна побачити за 25 років дружби. Вас показали (волинян, - ред.) не людьми. Там є прямі алюзії до Майдану: коли вночі бандерівці-убивці біля вогнища махають червоно-чорним прапором – це просто Майдан. Вони показали наш Майдан, як Майдан вбивць. Німці в цьому фільмі є рятівниками, ангелами, які вбили 6 мільйонів поляків, а українці – вбивці. Ми маємо про це говорити, але дискусії немає,бо кожен займає позицію футбольного вболівальника».
Вахтанга Кіпіані обурює те, що Волинська область має стенди на виставках, але наклади цих книг лише 200-500 примірників.
«Ніхто не буде нічого знати про ці праці. Потрібно робити рецензії на ці книги».
Перейшовши до розповіді про книгу «Українська канадіана», Кіпіані зауважив, що українців дуже поважають в Канаді, там вони асоціюються "з працею".
За його словами, книга розповідає про українсько-канадський досвід, який показує, що країна стає успішною тоді, коли людина працює у системі, в якій дотримуються законів, що діють для всіх однаково.
Наприкінці зустрічі всі охочі могли придбати примірники презентованих книг.
ФОТО: Ольга Менько