Останнім часом держава взялася підтримувати дорожню галузь України. Триває реформа “Укравтодору”, створюється дорожній фонд, виділяють кошти на відновлення автошляхів. Водночас, українці і далі нарікають на вщент зруйнованих автошляхів, а дорожники – на важку бюрократичну процедуру, яка затягує процес ремонту і не дає ефективно використати кошти.
Про те, яким чином ремонтуються дороги Волині, чи вкладаються підрядники у сформовані графіки і яким чином відбувається складний процес під простою назвою “ремонт доріг”, розповів в інтерв'ю начальник Служби автомобільних доріг у Волинській області Анатолій Посполітак.
Наш співбесідник - дорожник з великим стажем. Службу автомобільних доріг на Волині очолює з 2011 року. Час, за який змінилося шість голів Укравтодору.
– Анатолію Григоровичу, чи змінилася цьогоріч ситуація з ремонтом доріг в області? Чи можуть волиняни сподіватися, що “вбитих” доріг поменшає?
– Так, ситуацію загалом маємо трохи кращу. Посилена увага уряду до дорожньої галузі посприяла тому, що мали змогу вчасно розпочати підготовку до будівельного сезону в області. Адже щоб дорожники могли почати працювати, мають бути юридичні підстави: укладений договір з організацією-виконавцем, яку обирають за результатами проведеного тендеру. Його ж, у свою чергу, проводять у відповідності до розробленої проектно-кошторисної документації. Разом з тим, аби замовити проектно-кошторисну документацію, повинен бути затверджений перелік об'єктів ремонту.
В минулих роках було як? Переліки формувалися лише навесні. Опісля тривали підготовчі процедури – виготовлення документації, тендерні закупівлі. Через це початок робіт відтягувався на 3 місяцію І ми до ремонту об'єктів ми приступали лише всередині будівельного сезону.
Але цьогоріч ще взимку Кабінет Міністрів України затвердив перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення. А також передбачив мінімальне фінансування, за яке ми могли замовити документацію і приступити до проведення тендерів. Як результат, частина підрядних організації раніше почала дорожні роботи.
– А скільки грошей передбачено потратити цьогоріч на ремонт доріг в області?
– Цьогоріч з державного бюджету на дороги Волинської області було виділено 199 млн. грн. З них 76 млн. передбачено для завершення ремонту дороги Н-17 Львів-Радехів-Луцьк та 6 млн. – на початок ремонту Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне. 114 млн.грн. піде на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування.
– Тобто нарешті почнуть ремонтувати багатостраждальну дорогу Устилуг-Луцьк-Рівне?
– На її ремонт державним бюджетом передбачена нереально мала сума – 6 млн. грн. А щоб повністю її відремонтувати, необхідно 800 млн. грн! Але все таки це, безперечно, крок у правильному напрямку.
До слова, виділених на дрібний ремонт та експлуатаційне утримання доріг коштів теж вкрай недостатньо. Адже відповідно до нормативних вимог на Волинську область на ці роботи необхідно вдвічі більше коштів.
Мусимо вже зараз чітко розуміти, що будемо робити наступного року, - начальник служби автомобільних доріг Волині
– А як щодо грошей, які виділяє обласний бюджет?
– На превеликий жаль, перелік об’єктів з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання доріг місцевого значення на 2017 рік обласна рада затвердила лише в квітні цього року. Це суттєво відтягнуло початок робіт.
Наразі органи місцевого самоврядування замовляють проектно-кошторисну документацію на об’єкти капітального ремонту. Після цього проведемо процедури закупівлі.
Щодо об’єктів поточного ремонту, то служба доріг в результаті проведених закупівель визначила організації-виконавців, з якими укладено договори.
Ремонт на дорогах місцевого значення на Волині поки не почали: служба доріг очікує, доки районні та сільські ради виділять коштів співфінансування, як цього вимагає обласна державна адміністрація.
Та й знову ж таки виділений об'єм коштів - це невелика сума з того, що потребують наші дороги, адже за рахунок співфінансування з обласного та місцевих бюджетів планували здійснити ремонт на суму близько 100 млн грн., але рішенням сесії обласної ради та розпорядженням голови облдержадміністрації виділено лише 32 мільйони гривень.
– Не секрет, що після останньої зими на дорогах Волині значно побільшало ям. Яка ситуація з їх “латанням”?
– Причина появи цих ям – не лише погода, а й хронічне недофінансування дорожньої галузі протягом останніх років. От і вийшло, що в 2017 році ми стикнулися з неймовірними показниками ямковості: понад 400 тис. м2 . На ямковий ремонт та ліквідацію деформацій покриття на цей рік було задекларовано лише 61 млн. грн. Якщо врахувати здорожчання енергоносіїв та ріст заробітної плати (що впливає на собівартість ремонту), то можемо стверджувати, що фінансування ямкового ремонту - значно менше, ніж торік. Відтак не можемо, на жаль, говорити про ліквідацію ямковості в повному обсязі.
– Але хоча б на найбільших автомагістралях ями зарівняли?
– Так! Укравтодор поставив завдання: до 1 червня ліквідувати усю ямковість на опорній мережі доріг державного значення – міжнародних, національних, регіональних дорогах. І в умовах скрутного фінансування ми успішно і вчасно впоралися з цим.
Однак, на територіальних дорогах державного значення залишилося ще 90 тисяч квадратних метрів ямковості. А кошти, виділені на утримання цих доріг, закінчилися. Ми мусили призупинити роботи, але відновимо їх, як тільки будуть доведені додаткові ліміти коштів.
– Не так давно Вас звинувачували у тому, що у тендері на ремонт дороги у
Володимирі-Волинському перемогла фірма "Аміла", котра стала відомою через неякісне виконання робіт. Чим все-таки усе завершилося?
– У 2016 році в тендері на закупівлю послуг з поточного середнього ремонту територіальної автомобільної дороги Т-03-02 у Володимирі-Волинському, яка проходить по вулиці Ковельській, протяжністю 2,2 км взяло участь чотири компанії: ТзОВ "Луцькавтодор-Сервіс", ДП "Волинський облавтодор", ТзОВ "Автомагістраль-Південь та ТзОВ "Аміла".
Найдешевшу тендерну пропозицію з економією більше 1 млн грн. від кошторисної вартості запропонувала ТзОВ "Аміла". Підтвердила свою відповідність кваліфікаційним та іншим критеріям. Тому в тендерного комітету служби доріг не було підстав не визначити цю компанію переможцем торгів.
Якщо служба назвала переможцем організацію, яка дала цінову пропозицію на півмільйона більшу від ТзОВ "Аміла", тоді б правоохоронні органи інкримінували нам нанесення державі збитків в особливо великих розмірах. А так все відбулося законно, в чому не раз пересвідчувалися контролюючі органи за результатом проведених перевірок.
Дійсно, в процесі виконання ТзОВ "Аміла" робіт інспекторами з технічного нагляду служби були виявлені дефекти. Їх Служба автомобільних доріг зобов’язала підрядника ліквідувати, що той і зробив.
– Розкажіть детальніше, як ситуація з ремонтом дороги з Луцька на Львів?
– Роботи з поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення Н-17 Львів-Радехів-Луцьк в межах Волинської області протяжністю 60,7 км перейшли уже на завершальний етап. На початку серпня очікується урочисте відкриття повністю відремонтованої дороги.
За два роки на цій дорозі зробили чимало: влаштували асфальтобетонне покриття з попереднім вирівнюванням по всій протяжності, провели облаштування дороги. Також виконали весь комплекс робіт із безпеки дорожнього руху: встановили бар’єрне огородження, дорожні знаки, сигнальні стовпчики, освітлення, зробили тротуари, з’їзди, посадкові майданчики, зупинки, перехідно-швидкісні смуги, нанесли горизонтальну розмітку, укріпили узбіччя.
– Гарні новини! А коли чимось подібним зможете хвалитися і щодо дороги з Луцька до Рівного та із Луцька до Володимира-Волинського?
– Дорога на Рівне - це автошлях Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне, протяжністю 130 кілометрів. Вона справді у критичному стані: нормального фінансування на ремонт в останні роки не було, недоремонти накопичувалися, дорога руйнувалася.
У 2017-2018 роках планується капітальний ремонт ділянки від пункту пропуску “Устилуг” до Володимира-Волинського. Роботи будуть проводитися за рахунок коштів польського кредиту на умовах пов’язаної допомоги.
Саме на цій ділянці дороги вперше в Україні буде реалізовуватися поширений в країнах ЄС принцип будівництва доріг «Dеsign and Build». Суть якого полягає в тому, що єдина підрядна компанія спочатку проектує ділянку дороги, а потім її реконструює. Адже зазвичай ми спочатку проводимо тендер на розробку проекту, виготовляємо проект, а потім оголошуємо ще один тендер на реалізацію проекту. А принцип «Dеsign and Build» дозволяє скоротити терміни реалізації проекту, зменшити вартість робіт та знайти найоптимальніші технологічні рішення.
На цю ділянку дороги уже виготовлена передпроектна кошторисна документація, а також оголошено тендер. Планується, що компанія-переможець в строк з вересня 2017 року до квітня 2018 р. розробить проектно-кошторисну документацію та здійснить проходження державної експертизи. А в червні 2018 року повномасштабно розпочне будівельні роботи. Вартість проекту становить понад 5 млн EUR.
– А як щодо відрізку дороги від Володимира-Волинського до Луцька та за Луцьком в напрямку Рівного?
– Його передбачено відремонтувати поточним середнім ремонтом загальною кошторисною вартістю понад 800 млн. грн. Ми умовно розбили цей відрізок на 10 ділянок, на які виготовили проектно-кошторисну документацію. Наголошу: на 7 ділянок фахівці Служби автомобільних доріг власними силами розробили проектно-кошторисну документацію, що зекономило до 1,5 мільйонів гривень бюджетних коштів.
У березні Служба доріг оголосила процедуру закупівлі на ці роботи. Думали: вже у травні зможемо підписати угоди з підрядниками-переможцями. Але трапився неприємний прецедент: участь в тендері на 4 ділянки з найбільшою очікуваною вартістю взяла загадкова білоруська компанія ВАТ “Дорожньо-будівельний трест №4м.Брест”. Вона не відповідала кваліфікаційним критеріям, не змогла підтвердити досвід виконання аналогічних робіт, а її тендерна пропозиція не відповідала умовам тендерної документації, у зв’язку з чим була відхилена службою доріг. Після цього ця компанія поскаржилася в Антимонопольний Комітет і на місяць заблокувала торги.
– Що ж це за фірма така загадкова?
– Цікаво, що асфальтобетонний завод цієї компанії розташований…аж у Бресті! А кожен спеціаліст-дорожник вам скаже: він мусить бути на відстані не більше двох годин руху від місця виконання робіт. Хотіли б білоруси працювати у нас – мусили б перебазовувати завод. А це – украй тривала процедура.
Особисто я розцінюю це так, наче компанія, беручи участь у таких багатовартісних тендерах, має на меті нанести в області шкоду та зірвати будівельний сезон. Якби у білоруського підрядника було реальне бажання працювати на теренах області, то спершу необхідно було підготувати для цього свої виробничі потужності, змонтувати свої заводи на нормативних відстанях від місця проведення робіт, а далі брати участь в тендері і в разі перемоги починати роботи.
– Що ж вирішив Антимонопольний комітет у відповідь на скаргу білорусів?
– Визнав правомірність відхилення тендерним комітетом пропозиції цієї компанії. Та все ж таки зобов’язав Службу відмінити 4 процедури закупівлі. Це рішення АМКУ прийнято всупереч роз’ясненню уповноваженого органу – Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Тому ми оскаржуємо його у суді.
Та все ж ми постали перед проблемою повторного оголошення тендерних процедур по 4 ділянках. В кращому випадку на їх ремонт у нас буде 2 місяці будівельного сезону.
– Решта ділянок на дорозі Устилуг-Луцьк-Рівне такі ж проблемні?
– Щодо решти 6 ділянок, де не брала участь білоруська компанія, ми уже уклали договори з двома підрядними організаціями - ТзоВ “Автомагісталь-Південь” та ТзОВ “Луцькавтодор-сервіс” на загальну суму 368 млн. грн. ТзОВ “Луцькавтодор-сервіс” приступило до виконання робіт в напрямку Торчина.
– Під час розмови ви не раз згадуєте, що початок ремонту доріг дуже затягують підготовчі процеси: планування, виготовлення документації тощо. Інколи роботи відтерміновуються на цілих 5 місяців. Чому ж не можна цього спростити, наприклад, провівши підготовчі роботи ще попереднього року? Адже зруйновані дороги як “спадок” передаються від одного року до іншого...
– Це неможливо робити в умовах нинішніх українських реалій. Стрімка інфляція, непрогнозоване здорожчання будівельних матеріалів, підвищення зарплати, зростання цін на газ, електроенергію – усе це не дозволяє замовляти виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонт дороги на наступний рік. Адже визначена на етапі складання проекту вартість ремонту, як показує практика, суттєво зміниться в наступному році. І підрядна організація не захоче працювати собі у збиток.
– Щодо митного експерименту, який передбачає фінансування ремонту доріг грошима з перевиконання планів роботи митниці. Волинським дорогам багато “перепало” з цього?
– Експеримент, ініційований Кабінетом Міністрів України у кінці 2015 року – це надзвичайно вдале і вчасне рішення залучення додаткових фінансових ресурсів для розбудови доріг. Але на превеликий жаль в минулому році Волинська область з ним успішно пролетіла. Волинь втратила близько півмільярда гривень, які б могли бути витрачені на ремонт.
– Чому?!
– Через кадрові проблеми на Волинській митниці. Починаючи з другого кварталу 2016 року надходження митних платежів значно скоротилися. І якщо до кінця квітня було направлено на дороги 219 млн грн. від їх перевиконання, то до кінця року ми, уявіть собі, не отримали … жодної копійки.
– У цьому році ситуація така ж невтішна?..
– Ні, набагато краща! На сьогодні за попередніми даними завдяки перевиконанню індикативних показників надходжень митних платежів акумульовано близько 420 млн грн. Якщо тенденція збережеться, до кінця року прогнозуємо отримати загалом близько 800 мільйонів. Це колосальні кошти, які дозволять провести масштабні ремонтні роботи.
Волинська ОДА уже затвердила Перелік об’єктів, які ремонтуватимуться за митні кошти в рамках експерименту. Згідно з ним планується спрямувати 799 млн.грн. митних коштів на ремонт таких доріг, як Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне на ділянці м.Володимир-Волинський-Луцьк, М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече на ділянці с.Липини-Підгайці, Р-15 Ковель-Володимир-Волинський-Червоноград-Жовква на ділянці м.Нововолинськ-с.Суходоли, Т-03-11 на ділянці с.Війниця-с.Локачі О030848 на ділянці Луцьк-Рованці, О031600 на ділянках с.Забужжя-с.Старовойтове та с.Світязь.
Цей перелік уже погоджений Укравтодором та Мінінфрастуктури України та прийнятий у другому читанні Комітетом з питань бюджету Верховної Ради України.
– Безвіз збільшив кількість охочих подорожувати за кордон. Як справи із ремонтом доріг, що ведуть до митних переходів та пунктів пропуску?
– Початок дії безвізового режиму – це безумовно серйозний виклик для нас. Адже ми маємо сконцентрувати усі ресурси, аби якнайшвидше наблизити до європейського рівня стан волинських під’їзних доріг до пунктів пропуску через державний кордон з Польщею.
Ми маємо дві митниці: в КПП Устилуг та КПП Ягодин. Про те, як буде реалізовуватися проект капітального ремонту дороги на підходах до пункту пропуску Устилуг за новим для нас принципом «Dеsign and Build» я уже розповідав. А от що стосується ремонту під’їзних доріг до найбільшого КПП на українсько-польському кордоні – Ягодина, то хочу наголосити, що ці роботи повномасштабно розпочалися ще у 2002 році. Саме тоді стартувала реконструкція міжнародної автомобільної дороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин, що передбачає поширення проїзної частини дороги та влаштування двох смугу руху в одному напрямку.
Через брак фінансування довелося обмежитися тоді укладенням лише одного шару асфальтобетонного покриття, який експлуатується більше 10 років. Очевидно, що він уражений ямковістю та тріщинами. До повного завершення реконструкції цієї автомобільної дороги та доведення її параметрів до І технічної категорії на ділянці від Ковеля до КПП Ягодин необхідно понад 1,2 млрд грн. Зрозуміло, що таких коштів в бюджеті немає.
Укравтодор уже давно проводить переговори з міжнародними фінансовими організаціями щодо залучення для цього іноземних коштів. Є певні домовленості.
З державного бюджету на 2017 рік передбачено кошти лише на виготовлення проекно-кошторисної документації на 4 ділянки дороги від Ковеля до Любомля – ті, роботи по яких розпочаті в 2008 році. За виділені кошти нам вже вдалося провести коригування проектно-кошторисної документації, виготовленої в попередніх роках, її експертизу та оголошено закупівлю на залишок робіт по одній ділянці протяжністю 4,1 км. Також буде оголошено тендер на залишок робіт по іншій ділянці протяжністю 3,3 км після отримання позитивного звіту за результатами проведеної експертизи.
– Нещодавно волинські дороги інспектував сам прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Для вас ця перевірка є приводом хвилюватися?
– За дорогу, яку інспектував Володимир Гройсман – Н-17 Львів-Радехів-Луцьк мені не варто хвилюватися, адже ми доклали максимум зусиль для виконання якісного ремонту. Дорога якісно зроблена, нам є чим пишатися.
За результат перевірки дороги прем’єр-міністром я абсолютно не переживаю. Ба навіть більше: якби б мав достатньо часу – показав би ті знищені дорожні знаки, які вже встигли порізати, пошкоджені сигнальні сповпчики, бо, як у нас заведено, поки одні дороги будують, то другі уже починають нищити.
– Служба автомобільних доріг працює із системою закупівель "Рго2огго" з самого початку її створення. Розкажіть про переваги чи недоліки такої форми проведення тендерів.
– Ми працюємо в електронній системі закупівель Prozorro з першого дня. За цей час ми провели близько 30 тендерних процедур, уклали договорів на суму близько 632 млн. і при цьому нам вдалося зекономити близько 23 мільйонів грн.
Це заслуга саме "Ргоzогго", адже завдяки публічності проведення процесу закупівель збільшується конкуренція, в умовах чого компанії змушені знижувати ціни. А у замовника з’являється можливість придбати товар, роботи або послуги за привабливою ціною.
Переваги цієї системи очевидні. Хоча є й недоліки, і ми відчули їх на собі. Це, наприклад, участь компаній без належного досвіду чи фірм-одноденок з ознаками фіктивності, мета яких полягає в тому, щоб своїми діями та скаргами заблокувати і розтягнути процес закупівлі і тим самим зірвати будівельний сезон.
Думаю, в подальшому, на законодавчому рівні зроблять усе, аби мінімізувати ризик участі таких фіктивних компаній в особливо важливих багатомільйонних закупівлях. А поки що єдине можливе рішення для нас, як замовників – встановлювати додаткові високі кваліфікаційні вимоги до учасників. А ще – вимагати від учасників надання тендерного забезпечення для участі в торгах у грошовому вигляді у формі банківської гарантії, яке після закінчення торгів буде повернуте учаснику.
– Коли йде мова про ремонт доріг – часто говорять про безпосередніх їх виконавців, або ж про чиновників, які традиційно “перерізають стрічку”. Попри це важливу роль у цих процесах відіграє саме структура, яку ви очолюєте. Розкажіть про неї детальніше.
– Служба автомобільних доріг у Волинській області є балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування протяжністю 6200 км. Мета діяльності Служби – розвиток та утримання в належному технічному стані цієї мережі в межах наявних фінансових ресурсів. А також, що не менш важливо, створення умов для безпечного руху транспорту на них.
До початку кожного року перед нами стоїть завдання найперше визначитися з планами ремонтів доріг. Після цього ми захищаємо ці плани, отримуємо доведене фінансування, в межах якого замовляємо проектно-кошторисну документацію, проводимо тендери, підписуємо контракти з підрядними організаціями на ремонт та утримання доріг. Далі приступаємо до постійного технічного нагляду та лабораторного контролю якості за станом проведення дорожніх робіт. І як результат, приймаємо та фінансуємо якісно виконані роботи.
Успіх нашої справи залежить від злагодженої роботи кожного з працівників. А працюють у нас близько 50 висококваліфікованих спеціалістів – не лише професіоналів, але й патріотів своєї справи, яким не байдужа доля галузі. Їх застуга – не лише збереження в нормальному стані, а й відновлення існуючої мережі доріг Волині.
– На початку розмови ви згадали про реформу дорожньої галузі в Україні. Розкажіть про неї детальніше.
– Наша дорожня галузь знаходиться в стадії кардинального реформування. Першими успіхами на цьому шляху, є безумовно довгоочікуване створення Дорожнього фонду та децентралізація Укравтодору – передача доріг місцевого значення на місцеві рівні.
Місцева влада відповідатиме за ремонт і утримання цих доріг, а ми сконцентруємось на 1795 кілометрів доріг державного значення. І крок за кроком будемо покращувати якість цих доріг.
Наступний рік безумовно повинен бути ще кращим, бо з 2018 року запрацює дорожній фонд і для прикладу, на місцеві дороги України планують спрямувати близько 10-11 мільярдів гривень. Тобто кожна область отримає рекордні 300-400 мільйонів гривень, а це вдесятеро більше ніж цього року.
Але для досягнення дієвих результатів, до такого фінансування потрібно належно підготуватися. І вже зараз варто думати над тим, чи є в нас потужності. Чи кар'єри дозволяють видобути стільки щебеню? Чи можуть існуючі заводи виготовити стільки асфальтобетонної суміші та бітуму? Чи є в нас підрядні організації, які зможуть освоїти ці кошти?! Ми повинні вже сьогодні бачити чітку картину, що будемо робити наступного року.
– Яким чином, на Вашу думку, тоді варто змінювати систему?
- Найперше, нам потрібно володіти інформацією про прогнозований об’єм коштів, передбачений на розвиток мережі на наступний рік, вже до кінця року отримати відповідне фінансування на виготовлення проектно-кошторисної документації на ці роботи, на початку року оголосити тендер на роботи. І лише тоді ми зможемо успішно запустити роботи з відновлення доріг. Сподіваюсь, дорожній фонд стане потужним поштовхом для цього.
– Насамкінець, Анатолію Григоровичу, розкажіть "по пунктах" про ті роботи, які вже виконані, яких результатів вдалося досягнути у ремонті волинських автошляхів?
– В умовах обмеженого фінансового ресурсу нам не лише вдалося зберегти проїзд на дорогах державного значення, але й перейти на поступове відновлення волинських доріг та досягнути в цьому успіхів.
У 2011 році ми реалізували важливий проект – було повністю відремонтовано 132 км міжнародної автомобільної дороги державного значення М-07 Київ-Ковель-Ягодин. У той час це був один із найвищих показників в Україні. Ми отримали нову відмінну якість автомобільної дороги, побудованої у 70-х роках минулого століття.
2012-13 роках проведено будівництво та капітальний ремонт дороги навколо Шацьких озер - Шацьк–Світязь–Залісся–Пульмо–Шацьк протяжністю 17,7 км.
Завдяки ініційованому урядом митному експерименту на початку 2016 році успішно стартували і на разі уже майже завершуються роботи з поточного ремонту автодороги державного значення Н-17 Львів-Радехів-Луцьк протяжністю 60,7 км, що дозволило забезпечити відмінний транспортно-експлуатаційний стан цієї дороги.
Після довгих підготовок, декілька разів оголошених тендерів і коригувань проектно-кошторисної документації у зв’язку із різкою зміною цін нарешті ми розпочали поточний середній ремонт не менш стратегічного рівненського напрямку - автомобільної дороги державного значення Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне від Володимира-Волинського до Луцька, за Луцьком та до села Дерно. І в наступному році плануємо реалізувати капітальний ремонт від КПП Устилуг до міста Володимир-Волинський протяжністю 13 км.
Як бачимо, ми сконцентрували зусилля на ремонтах окремих доріг, які мають важливе значення в області, для того, щоб в умовах обмежених ресурсів поступово наводити лад і дати достойний результат - той, якого чекає кожен користувач автомобільних доріг.
Завдяки проведеному поточному ремонту дороги Р-14 Луцьк- Ківерці - Маневичі - Любешів – Дольськ в селищі Колки нарешті вдалося вирішити болючу протягом останніх років проблему з водовідведенням та затопленням центральної вулиці селища.
На ще одній не менш важливій дорозі державного значення М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече минулого року ми зробили низку ділянок з Ковеля на Луцьк та перехрестя на об'їзній в селі Княгининок (колишні Маяки), що дозволило ліквідувати проблему заторів на цьому перехресті.
Також проведено ремонт автомобільної дороги Р-15 Ковель-Володимир-Волинський-Червоноград-Жовква на ділянці від Ковеля до міста Володимир-Волинський. Відремонтували дорогу Т-03-11 на вулиці Ватутіна у місті Камінь-Каширський протяжністю 2,5 км. Відремонтували 6,7 км під'їзду до Свято-Миколаївського монастиря у Старовижівському районі. Відремонтували 2 мости в Берестечку та один – в селі Заріччя.
Загалом, я вважаю, що ми впоралися непогано, адже за період 2011-2016 років вдалося відремонтувати 258,1 км доріг загального користування.
Хоча ще дуже багато потрібно зробити. Адже вже визначені і підготовлені об'єкти, які будуть ремонтуватися капітально.
Я переконаний у тому, що при такому підході в умовах належного фінансування та достатній підтримці держави за декілька років ми забезпечимо відмінну якість волинських доріг.
Розмовляла Ілона КАРПЮК