Повномасштабний початок реформи системи освіти в Україні запланований на 2018 рік. Утім, вже з 1 вересня 2017 року більше сотні луцьких школярів перших класів та їхні вчителі візьмуть участь у експериментальному навчанні.
Про особливості процесу розповіла завідувач відділу початкового навчання та дошкільного виховання Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти Світлана Єндрущук, - пише "Конкурент".
У Міністерстві освіти України вже анонсували запуск пілотного впровадження проекту нового державного стандарту початкової загальної освіти. Він отримав назву "Нова українська школа". Як і будь-який проект, експеримент до втілення на загал повинен пройти випробування.
За результатами будуть враховані недоліки, напрацьована методична база, написані підручники, робочі зошити. Відтак з вересня 2018 року усі першачки навчатимуться за новим стандартом.
Нагадаємо, Луцька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1 та Луцька гімназія № 4 імені Модеста Левицького уже з нового навчального року стануть учасниками експериментальної програми.
Заклади самостійно подавали заявки на участь в експерименті. Обирали ті, де є можливість надати для експерименту два класи на паралель. У кожному класі – до 30 дітей. Окрім цього має бути контрольний клас, де вчитимуть за чинною методикою. Цей клас потрібен для порівняння результатів навчання. Серед інших умов – хороший доступ до інтернету та наявність техніки для друку навчальних матеріалів вчителям. Адже нові підручники, зошити будуть створені на основі результатів у тому числі експерименту. Утім частина підручників, які мають гриф Міністерства освіти залишаються чинними, як і інші навчальні матеріали.
Учителі цих пілотних класів та завучі шкіл пройшли спеціальну підготовку. Подібні тренінги пройдуть ще вісім сотень вчителів Волині впродовж цього навчального року.
ІНТЕГРАЦІЯ ТА КОМПЕТЕНТНІСТЬ – СТОВПИ НОВОЇ ОСВІТИ
Головне ноу-хау навчального процесу – це зміна самих принципів викладання, зазначає Світлана Єндрущук. Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу.
"Якщо сказати просто, то цей принцип дає можливість використовувати знання в реальному житті. Тобто не те, що ти знаєш, а як вмієш цим користуватися", – пояснює Світлана Єндрущук.
Із дев'яти освітніх галузей, сім будуть інтегруватися в єдиний курс "Я досліджую світ". Тобто, в одному предметі поєднуватимуться кілька дисциплін. Адже дитина не сприймає по-предметно світ, а пізнає його цілісно.
"У курс "Я досліджую світ" будуть інтегровані знання про мови, літературу, природу, трудове навчання, громадська, історична освіта, основи здоров'я. Цей предмет буде практично щодня, на нього передбачено сім годин. Кількість уроків зменшиться за рахунок цієї інтеграції. Це полегшить навчання для дітей", – розповідає Світлана Єндрущук.
Серед інших новацій – проведення ранкових зустрічей, під час яких дітей націлюватимуть на роботу в команді, де школярі будуть вчитися спілкуватися із однокласниками, розповідати про досягнення та проблеми, вчитимуться чути про проблеми інших. Такий собі team building мовою дорослих.
НОВІ КЛАСИ – З КИЛИМКАМИ ТА ЦЕНТРАМИ
Нові методики викладання змінюють і місце, де навчатимуться діти. Воно має бути максимально комфортним. Передбачається, що парти не завжди стоятимуть у рядочки, як до цього звикли. А наприклад, колом. У перспективі парти мали би бути одномісні, аби їх можна було легко ставити для командної, парної роботи, індивідуальних занять. Частина уроків може відбуватися й просто на килимку.
Також учителі зможуть створювати тематичні центри, до яких мають мати доступ всі учні. Наприклад, у мистецькому центрі будуть фарби, папір, пензлики. Або ж центр науки, зона усамітнення тощо.
Уроки, як і було досі, триватимуть 35 хвилин. Однак, тут є нюанс.
"Наприклад, дітей захопила якась тема. 35 хвилин минуло, втім малеча хоче далі працювати. У такому випадку вчитель може продовжити заняття. Може бути й навпаки. Вчитель бачить, що діти втомилися і потрібно щось змінювати. Тож тривалість уроків не буде так строго регламентована дзвінком", – пояснює Світлана Єндрущук.
Щодо матеріальної бази, що частину оснащення школам треба буде докупити за рахунок міського бюджету. Наприклад, бажано, аби був мікроскоп, лупи. Та загалом нині, зі слів педагогів, у класах вже досить хороші умови для навчання, які не потребують великого дофінансування. На плечі батьків ці витрати лягти не повинні, адже їх фінансує міський бюджет, а реформа освіти має бути підкріплена наступного року ще й державною казною.
ОЦІНКИ СЛОВАМИ ТА ТАЄМНИЦЯ ЗЕЛЕНОЇ РУЧКИ
Оцінювати діток 1-2 класів вчителі повинні суто вербально. При чому рекомендації щодо такої методики існують вже не перший рік. Уже у 3-4 класах вводитиметься частково бальне оцінювання.
"Коли кажуть, що у 1-2 класах немає оцінювання, то це не правильно. Воно є, але вербальне. Словесне оцінювання було започатковане ще у 2001 році. Дитина має отримати з уст учителя повноцінне судження. Наприклад: "Іванку, ти це зробив правильно, молодець, у тебе вийшло. А ось тут ти помилився, тому що… Спробуймо це змінити і, я упевнена, ти досягнеш успіху". Ось це називається вербальне оцінювання", – пояснює педагог Світлана Єндрущук.
У новому стандарті школи важливим також буде формувальне оцінювання. Тобто, дитина буде сама оцінювати власні досягнення, усвідомлювати, які кроки вона робить, аби досягнути певної мети.
За новим стандартом також не можна порівнювати успіхи дитини із успіхами її однокласників. Порівнювати варто лише прогрес цієї дитини. За такого словесного оцінювання батьки дізнаються про успіхи свого чада лише спілкуючись з вчителем та своєю дитиною.
Втім, кажуть вчителі, зазвичай батьки першачків досить активні і радо цікавляться шкільним успіхам малечі.
Серед рекомендацій з минулого року залишається використання ручки зеленого кольору при перевірці завдань. "Суть зеленої ручки полягає у тому, що за допомогою кольору вчитель показує, що у дитини виходить найкраще. Наприклад, обводить букву, яка найгарніше вийшла. Часом самій дитині пропонують це зробити.
Психологи кажуть, що концентрація уваги має бути на позитиві, і зелений колір цьому сприяє. Важко сказати, чи прижилася ця система. Зламати традицію, коли учитель закреслює червоною ручкою щось, а учень гадає, що педагог мав на увазі, не просто", – зауважує педагог.
Тож у процесі змін колосальна відповідальність лягає на плечі вчителя.
Учитель початкових класів луцької гімназії №21 Алла Герасимук вважає, що практика вербального оцінювання загалом позитивно впливає на учнів. Адже навчання у першому та другому класах – адаптаційний період для дітей, які ще не звикли до школи.
"Добре, коли дитина підготовлена і все вдається. Втім, коли важко, то червоною ручкою, поганою оцінкою є ймовірність знищити бажання та старання вчитися. Тож новації допомагають підтримати дитину у її починаннях. Але багато батьків хочуть, аби дитина приносила оцінку", – каже педагог та наголошує, що батьки повинні правильно розуміти для чого зміни в освіті.
Для прикладу, користуючись лише червоним чорнилом учні звертають увагу на свої промахи, а зелена ручка дає можливість побачити успіхи.
"Чимало діток не вміють у першому класі ще букви складати, склади. Але вже на кінець другого класу ці дітки вирівнялися і у третьому їм спокійно можна ставити оцінку. Тож можливо варто такий адаптаційний період залишити", – зауважує вчителька.