У видавництві «Твердиня» у переддень свята Незалежності побачив світ пісенний збірник відомого українського композитора Мирослава Стефанишина «Ода Луцька». Про це повідомляє «Волинська правда».
Книга «Ода Луцьку» має шанс стати візитівкою древнього великокняжого міста на берегах Стиру. Адже гості волинської столиці, яких щороку стає все більше, намагаються пізнати не лишень її історію та сьогодення, а й саму душу, яка живе у пісні. Адже, як по-своєму промовисто зауважив Ярослав Андрусяк, один із авторів слів пісень, написаних (радше б сказати – виплеканих) Мирославом Стефанишиним: «У святковім вінку закосичений Луцьк – місто мрій і пісень». Тож «Ода Луцьку» – музично-поетична осанна, в якій постає збірний емоційно-сяйливий світлий образ дивовижно прекрасного, ще незбагненного у своїй доленосній значимості древнього та вічно молодого Лучеська.
У збірнику – 18 пісень на вірші Ярослава Андросюка, Олександра Богачука, Лідії Засадко, Кирила Іванущика, Миколи Гнатюка, Миколи Кузьо, Олеся Лупія, Миколи Мартинюка, Петра Маха, Тараса Музичука, Світлани Олексеюк і Йосипа Струцюка. «Так, можна говорити про різний художній рівень цих різножанрових текстів, але всіх їх об’єднує непідробна, щира любов до Луцька, - зауважив для «Волинської правди» Мирослав Стефанишин. – Саме це фактор, як і мелодика слова, став визначальним під час творення пісень, деякі з яких вже давно відомі слухацькій аудиторії. Водночас мені хотілося зробити пісенний дарунок рідному місто, його жителям і гостям». Композитор також висловив щиру вдячність Луцькому міському голові: «Якби не підтримка Миколи Ярославовича, навряд чи цей пісенний збірник вдалося видати до 21-ї річниці Незалежності. До речі, 24 серпня – і день народження очільника нашого міста, який доводить свій патріотизм, любов до рідного міста конкретними справами».Микола Мартинюк, директор ПВД «Твердиня», літературознавець і письменник, зауважив: « Нині на теренах озерної, спрадавен закоханої у срібнодзвінну пісню, Волиніважко, мабуть, знайти людину, яка б не знала чи якій, принаймні, раз у житті не доводилося чути високохудожні, зворушливі і щирі, ліричні й патетичні композиції нашого краянина, котрий хоча й народився на Прикарпатті, але все своє творче життя, любов і душу офірував Лесиному краю. Стверджувати так категорично маємо підстави уже тому, що позивні Луцького міськрайонного радіо, які є його візитівкою і звучать в ефірі понад 30 років (а це, погодьмося, – вагома заявка непідробного і самобутнього таланту на Вічність), написані теж ним – Майстром і Людиною з великої літери. А кого не зворушили, залишили байдужими його вокальні та інструментальні твори на тексти Т. Шевченка («Ой, чого ти почорніло»), Лесі Українки («Вечірня година», «Стояла я і слухала весну»), О. Богачука («Я – Мавка», «Чарівна калина»), Й. Струцюка («Журавлиний клич», «Гомін, мати, гомін», «Ой ти, Світязю мій»)… Перелік цей можна продовжувати нескінченно довго, адже в його творчому доробку понад 500 музично-пісенних композицій різної тематики, 1500 зразків записів і більше 500 обробок та аранжувань українських народних пісень, а ще – твори для дітей, танці, музика до театральних постановок і дитячих казок тощо. Не кажемо вже окремо про високий патріотичний дух творінь митця, його закоханість у наше славне, героїчне минуле, молодечий запал та оптимізм. Отже, наше пошанне слово – голові обласної організації Національної ліги українських композиторів Мирославові Степановичу Стефанишину. Кажуть: усяка творчість іде від серця і повинна знову дійти до нього (серця). Саме такою нам і бачиться творчість автора цього пісенного дива. Збірник уміщує пісні про місто, в якому понад піввіку живе і творить митець».Відтак він резюмує, що « гармонією музики і слова, гармонією світу й світла, любові та краси, добра і щиросердності, гармонією Вічності освячені пісенні твори збірника «Ода Луцьку», а відтак усі вони до одного здатні породити Велику Гармонію у наших душах і серцях. І хай буде так!.. Повсякчас».Тож залишається сподіватися, що немало тих, хто по-справжньому живе Луцьком, не позбавить себе щасливої нагоди запричаститися митецьким одкровенням, яке подарував Маестро Мирослав Стефанишин, почесний професор Волинського національного університету імені Лесі Українки, заслужений діяч мистецтв України.«ВП» нагадує про віхи життєвого та творчого шляху Мирослава Стефанишина. Народився майбутній митець 1 квітня 1927 року в с. Бовшів, що неподалік від міста Галич на Прикарпатті. 1949 р. закінчив музичне училище, а 1954 – Львівську консерваторію.Упродовж 1954–1959 pp. працював диригентом-хормейстером 1-го Волинського народного хору, у 1959–1960 – зав музчастиною Волинського музично-драматичного театру. В 1960–1969 – старший викладач Луцького педагогічного інституту, у 1960–1989 – викладач Луцького музичного училища. В 1961–1974 – голова обласного об’єднання композиторів-аматорів. З 1996 року – засновник і голова Волинської організації Національної ліги українських композиторів.Написав понад 500 музичних творів, здійснив близько 500 аранжувань, обробок і перекладень. Автор збірок «Пісні оновленого краю» (Київ, 1966), «Пісенні узори» (Луцьк, 1997), «Пісня про Луцьк» (Луцьк, 2000), «Співає школа» (Луцьк, 2002, 2006), фольклорного збірника «Пісні з Волині» (Київ, 1970), довідника «Композитори Волині» (Луцьк, 2000), книг «Життя в полоні музики й пісень» (Луцьк, 2004), «Пісні Холмщини і Підляшшя» (Луцьк, 2006).«Хорові твори» (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007); «Солоспіви» (Луцьк, 2007);«Коханий мій краю» (Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008); «Вокальні тріо»(Луцьк: ПВД «Твердиня», 2008); «Народні прислів’я» (Луцьк: ПП В. Іванюк, 2008);«Роздуми про музику» (Луцьк: ПП В. Іванюк, 2008); «В моєму серці тільки ти»(Луцьк: ПВД «Твердиня», 2009); «Пісне, дзвени» (Луцьк: ВМА «Терен», 2009); «Хорові обробки українських народних пісень» (Луцьк: ПП В. Іванюк, 2009); «У творчому горінні» (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2010); «Бовшівські піснеспіви» (Луцьк: ПП В. Іванюк, 2011); 4 аудіодиски (Луцьк: студія Павла Завади, 2012); «Поклик рідної землі» (Луцьк: ПП В. Іванюк, 2012).Найвідоміші пісні: «Пісня про Луцьк», «Луцький вальс», «Мовчить зоря», «Ода Луцьку».Нагороджений почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Лауреат обласної премії імені Степана Кривенького. Почесний професор Волинського національного університету імені Лесі Українки. Заслужений діяч мистецтв України.