Ледачі абітурієнти і слабкі виші вигадали схему, як обійти зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), яке необхідно скласти, аби стати студентом.
Махінація виглядає так: після 9-го класу учень без ЗНО вступає до ПТУ або коледжу, а потім – також без ЗНО – на другий або третій курс вишу, - пишуть Тексти.
Деякі виші «переводять» до себе цілі групи із «бурс». Вигідно усім: навчальні заклади отримують гроші з бюджету, студенти – недорого і без зайвих зусиль здобувають диплом про вищу освіту.
«Вступного іспиту безпосередньо при ВНЗ достатньо, аби перевірити рівень знань таких вступників, – говорить спеціаліст Департаменту вищої освіти Володимир Кашперський . – Виші зацікавлені взяти нормальну адекватну дитину. Якщо це маленький регіональний ВНЗ, який не бореться за свій статус, то рано чи пізно він просто зникне».
Це – ідеальна картина.
Проте для деяких вишів, які не надто переймаються якістю освіти та здоровою конкуренцією, молодші спеціалісти є своєрідною страховкою.
Навіть якщо не вдасться набрати достатньо студентів, що склали ЗНО – кошти все одно будуть. Адже за новоспечених студентів із ПТУ та коледжів заплатить бюджет. План-мінімум – аби вистачало грошей на зарплату.
Ми проаналізували результати зарахувань до вишів і виявили сенсацію: цього року 27% бюджетників і майже 39% контрактників вступили до вишів в обхід ЗНО. Вони використали схему «закінчив ПТУ/ коледж – прийшов у виш».
Новий закон про освіту передбачає оцінювання знань після 9-го класу. І це могло б частково зняти проблему, бо запровадження закону прив’язане до старту старшої профільної школи.
Тож за чинним календарем реформи, це станеться орієнтовно після 2026/2027 навчального року.
І не факт, що запровадять повноцінне ЗНО, як зараз для випускників шкіл. Форму тесту ще має визначити МОН.
Сьогодні оцінювати знання «молодшого спеціаліста» точно повинен не виш, до якого той вступає. Як це зробити – питання для обговорення.