«Окситоцин контролює не тільки відносини всередині сім’ї, але і відносини в суспільстві», таким був лейтмотив лекції професора факультету фармацевтики Страсбурзького університету, директора Лабораторії терапевтичних інновацій Марселя Ібера та Глави Центру нейроекономічних досліджень при Клермонтському університеті Пола Зака.
Учені проводили експеримент з двома групами студентів: одній дали подихати окситоцином, іншій - ні, і в обох груп незнайомі люди попросили інвестувати гроші в справу. 80% відсотків учасників «окситоцинової групи» вклали гроші. У групі без окситоцину гроші не захотіла дати жодна людина.
Без нього любити ближніх, а тим більш - далеких, стає набагато складніше. Були досліджені волонтери благодійних організацій - передбачувано з’ясувалося, що у них з окситоцином все в порядку.
Звичайно, культура і виховання надзвичайно важливі. Але не можна не брати до уваги і молекулярні механізми людини, її генетичні схильності. І ми весь час підтримуємо всередині себе певний баланс окситоцину і тестостерону, моральної і аморальної поведінки.
Рукостискання та обійми насправді теж сприяють викиду окситоцину. Мене, до речі, в певний момент стали кликати «Доктор Любов», тому що я з усіма почав обніматися. Я спочатку переживав, але вирішив, що це загалом хороша місія в житті - нагадувати людям про важливість турботи і любові.
І ось, як доктор, я повинен прописати всім вам наступні ліки: як мінімум вісім осіб на день потрібно обов’язково обійняти. Пам’ятайте, 95% тих, кого обнімуть, відповідатимуть вам взаємністю.