Українці згодні обміняти свободи на блага

Рік соціологи та правозахисники вивчали, як українці розуміють свої права. Дослідження виявило тривожну тенденцію: громадяни з легкістю готові обміняти свої права та свободи на блага, - пишуть Тексти.

Найбільше готове обміняти права та свободи населення Західного регіону (48,5%). Найменше — в Центральному (15,6%). Частіше за інших готові терпіти матеріальні труднощі заради збереження громадянських прав мешканці Донбасу (54,8%) та Східного регіону (42,4%).

Такі показники засвідчити, що світосприйняття жителів Донбасу змінилося через воєнні дії на їх території .

"Цифри демонструють, що жителі Донеччини та Луганщини на практиці пізнали правдивість вислову, що той, хто обирає замість свободи безпеку (добробут, велич країни або будь-що інше), у підсумку не отримає ні безпеки, ні свободи", — вважає правозахисник Олександр Павліченко.

Багато українців розглядають права людини не як цінність, а як інструмент досягнення цілей

"Складається парадоксальна ситуація: українці готові віддати владі, яка послуговується риторикою боротьби з російською збройною агресією, ті права й свободи, за які ми проливали кров під час Євромайдану. Це дуже тривожна тенденція", — говорить голови громадської організації "Центр громадянських свобод" Олександра Матвійчук.

Соціальний психолог Віктор Пушкар із дослідження робить висновок, що панівна правосвідомість громадян — не ринкова. Право на працю (55%) і житло (58%) для українців важливіші за право власності (40%).

Тривожним є й показник відмови від захисту своїх прав - 58%. Соціологи зауважують, що до активного захисту прав схильні молодші, освічені та заможніші, та все одно навіть серед них готовність захищати — на середньому рівні.

Намагання захистити права частіше зустрічається у людей з високим рівнем освіти

"Залежність активності у захисті прав від добробуту респондентів пов’язана, передусім, зі страхом, що відстоювання власних інтересів — дорога справа. Дешевше не порушувати це питання. Про безоплатну правову допомогу не знає більшість українців. Інший поширений бар’єр — це правова необізнаність громадян і незнання можливих шляхів відновлення справедливості. Саме тому намагання захистити права частіше зустрічається у людей з високим рівнем освіти", — каже наукова співробітниця Харківського інституту соціальних досліджень Світлана Щербань.

Права людини на основоположні свободи поділяються на громадянські, політичні, соціально-економічні та культурні права. Вони не охоплюють цивільні права та інтереси, зокрема, права споживача.

Люди скоріше сприймають ситуацію порушення прав людини категоріями "потерпілих" або "обманутих споживачів"