Від 2,5 до 4 мільйонів українців працюють за кордоном – такі цифри називає віце-прем'єр-міністр Павло Розенко. А за словами українського посла Андрія Дещиці, лише в Польщі працює близько мільйона громадян України. Однак б агато українців, спробувавши щастя на заробітках в інших країнах, повертаються додому, - пише "Сьогодні".
При цьому життя на заробітках на чужині не припали за смаком 43% з них – це дані Київського міжнародного інституту соціології (КМІС)
Значна частина заробітку йде на їжу, проїзд та оренду житла. Для економії люди селяться в хостелах, причому койко-місце в кімнаті на 4-6 осіб на місяць коштує, як оренда однокімнатної квартири в спальному районі Києва.
"Однак часто буває, що після місяця нелегальної роботи "господар" відмовляється платити зарплату людям і каже: якщо ти скаржитимешся, я зателефоную до поліції або погранслужби, – і вони тебе депортують", – розповів голова Міжгалузевої профспілки українських заробітчан у Польщі Юрій Карягін.
Порушень прав заробітчан так багато, що, наприклад, в Польщі вже працює кілька профспілок, що захищають їх інтереси. Одне з порушень – в тому, що наших працівників польські роботодавці не страхують.
"Одному хлопцеві відрізало пальці, другий зламав ногу на робочому місці. На жаль, вони обидва були не застраховані, працевлаштувалися напівлегально через посередницькі ці фірми. І це – біда", – зазначив Юрій Карягінн.
Ще одна з причин – в тому, що робота, яку пропонують українцям за кордоном, найчастіше тимчасова, сезонна, а про перспективу кар'єрного росту найчастіше не йдеться. Частина українців не готові шукати кращого життя за межами рідної країни, тому що розуміють: це серйозне випробування для їх родин.
"Втрата соціальних зв'язків – тобто людина, яка їде за кордон, втрачає зв'язок з родиною хоча б частково, втрачають зв'язок з друзями", – зазначила економіст Центру економічної стратегії Юлія Руда.
43% відсотка заробітчан, згідно з опитуванням КМІС, повторювати свій досвід не планують.