У волинських судах працює лише 74% суддів від передбаченої штатними розписами кількості служителів Феміди. Така ситуація й надалі погіршуватиметься, кажуть експерти.
У 20 судах Волинської області (17 місцевих судів, а також Волинський окружний адміністративний суд, Господарський суд та Апеляційний суд області) за штатними розписами мало би працювати 159 служителів Феміди, - пише «Волинське. Громадське».
Таким чином, із 159 передбачених штатними розписами посад працюють і здійснюють повноваження лише 102 судді (64%).
УМОВИ РОБОТИ СУДДІВ ВОЛИНІ
У шести районних судах працює лише по одному судді із повноваженнями. У ще трьох судах – по два працюючих судді з повноваженнями. Така ситуація впливає не лише на тривалість розгляду справ, але й на об’єктивність і незаангажованість суду.
Начальниця Територіального управління Державної судової адміністрації у Волинській області Наталія Коцирій вважає ситуацію із укомплектованістю і завантаженістю судів такою, від якої страждають і самі судді, і люди, які йдуть до них за захистом порушених прав.
Правозахисниця каже, що не може говорити за всі суди області, але погодилася прокоментувати ситуацію щодо 17 місцевих загальних судів.
«Якщо на сьогодні зі 102 посад суддів місцевих загальних судів області фактично зайняті 75, здається, посад, з яких 13 суддів без повноважень, тобто по факту справи розглядає 62 судді, а зараз ще у майже 10 суддів закінчаться повноваження, їх буде 55. Якщо ви маєте колектив і приймаєте його штатну чисельність у кількості 10 осіб, то зрозуміло виходите з якихось людських можливостей, а якщо ця чисельність в силу певних обставин скорочується наполовину, то ви можете вимагати і гарантувати якісне, вчасне виконання завдань поставлених перед ним?» - запитує Наталія Коцирій.
Вона додає, що нещодавно внесли зміни до процесуальних кодексів, де внесли норми про обов’язкове технічне фіксування.
«Страждають судді, люди невдоволені і вони об’єктивно невдоволені. Та чисельність суддів яка є, не може в межах робочого дня забезпечити дотримання всіх вимог, а якщо не дотримані вимоги процесуальні, то це є підстава до скасування рішення», – каже посадовиця.
ЧОМУ СИТУАЦІЯ - КРИТИЧНА
Начальниця ТУ ДСА в області вважає, що в такій ситуації винна держава і окремі державні посадовці. Натомість суди зі свого боку зробили все, аби заповнити вакантні посади суддів.
«Якщо на певні вакансії оголошені конкурси, наприклад, 3 роки тому, 2 роки тому, і якщо за цей час вони не заповнені, то це не провина суду. Тому що суд у встановленому порядку інформує Вищу кваліфікаційну комісію і оголошує конкурс на цю посаду. Але ви живете в суспільстві і чуєте, про проблеми з реформуванням судової системи. Тому це сукупність проблем. Є люди, які вже ніби все пройшли і чекають лише указу Президента. Але його немає. Та важко сказати чия провина. В цілому – держави. І в образі держави певних державних мужів чи інституцій, на які якраз покладено це завдання», - зазначає Наталія Коцирій.
Наталія Коцирій відзначає, що невдовзі ситуація може ще більше погіршитися. Це пов’язано із тим, що фактична чисельність суддів, які здійснюють правосуддя, ще зменшиться. Близько 30 із 75 суддів місцевих судів області мають вислугу понад 20 років. Це означає, що в будь-який момент вони мають право піти у відставку.
Наталія Коцирій розповіла ситуацію, в яку втрапив Рожищенський районний суд через недостатню кількість суддів.
«В Рожищенському суді вже декілька років один суддя розглядає справи. Сталася ситуація: він прийшов на роботу, в нього відбувся приступ, за 15 хвилин до 12-ї він розглянув справу і його забрали на операційний стіл. Після операції він побув ще 10 днів на лікарняному, знявши шви прийшов у судове засідання. Тому що завали і треба ті справи комусь розглядати», - розповідає пані Коцирій.
ХТО У ЦЬОМУ ВИНЕН
Щодо того, що у шести волинських судах здійснює правосуддя по одному судді, то це впливає на безсторонність суду та дотримання принципу авторозподілу справ.
«Тому що, якщо ти підеш в цей суд, то очевидно, що це буде саме той суддя і ніхто інший», – каже член Громадської ради доброчесності при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України Михайло Жернаков.
Член ГРД вважає, що така ситуація виникла через недосконале законодавство і роботу Вищої кваліфкомісії суддів, яка не може впоратися із усіма покладеними на неї обов’язками.
«Вона є одна і не може одночасно займатися і конкурсом до Верховного Суду, і кваліфікаційним оцінюванням, і переведенням, і добором суддів на посади в судах першої інстанції. Це 16 людей, які не можуть займатися одночасно всім. Так зроблено відповідно до законів про судову реформу, які внесені Петром Порошенком, а прийняті Верховною Радою і за них найбільше голосів давала саме його фракція. Тому треба питати в Адміністрації Президента, зокрема першого заступника голови АП пана Олексія Філатова, який відповідав за розробку цих законопроектів. Чому саме так і не інакше та чому не створити 10 комісій, які б займалися добором, оцінюванням, ще чимось», - відзначає Михайло Жернаков.
Політична влада бажає контролювати суди і тому все здійснюється через ті комісії, які вже є підконтрольними, зокрема Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада правосуддя, дуже багато членів з яких є залежними від політичної влади, і власне через яких здійснюється управління всім хто куди йде, хто займає посаду у Верховному суді, хто не займає.
Читайте також: