В Україні існує певна гендерна дискримінація на ринку праці, проте вона є більш ментальною. Крім того, така ситуація спостерігається по всьому світу.
Про це повідомила начальниця відділу профорієнтації Державної служби зайнятості Наталія Пішко, - пише УНН.
Як пояснила вона, внутрішня статистика Державної служби зайнятості демонструє, що безробітних жінок та чоловіків в Україні (які стоять на обліку в ДСЗ - ред.) - приблизно однакова кількість. Вони мають однакові можливості працевлаштування, однаковий доступ до різноманітних послуг. Але люди самі по-різному використовують ці можливості. У цьому контексті чоловіки більш активні та більш мобільні.
"Це пояснюється укладом життя – розподілом сімейних обов'язків. Жінка більш прикута до сім'ї. І тут вона від цього і потерпає. У чоловіків більші зарплати і навіть допомога по безробіттю, бо вони вважаються основними годувальниками сім'ї. Крім того, чоловіки активніше відстоюють свої права перед роботодавцем, у той час як жінки схильні домовлятися. Часто жінки шукають роботу, яка б розташовувалась поряд з домом, була спокійною, відповідно, така робота менш оплачувана, частіше жінки погоджуються на нелегальне працевлаштування", - додала спеціаліст.
За словами Пішко, Державна служба зайнятості не може впливати на роботодавців щодо того, кого їм брати на роботу та який рівень зарплати встановлювати, чи враховувати при прийомі на роботу сімейний стан та наявність дітей.
"Щоб вирішити цю проблему, нам треба змінювати життєвий уклад, стереотипи мислення. Це довгий процес зміни ставлення до положення жінки та чоловіка у суспільстві. Певна гендерна дискримінація є більш ментальною, при чому така ситуація спостерігається по всьому світу. Тут потрібно підніматися громадськості, виходити на професійні спілки, організації роботодавців, відпрацьовувати ці питання з ними. Зарплати зараз не вистачає ні чоловікам, ні жінкам, тому сьогодні і спостерігається міграція. При цьому чоловіки емігрують частіше", - зауважила вона.
Щодо захищеності прав вагітних, то, як повідомила начальниця відділу профорієнтації ДСЗ, у Держслужбі стоять на обліку вагітні (5 972 осіб – ред.). При цьому, як зазначила Пішко, жінка може не говорити про те, що вона вагітна, коли встає на облік. Крім того, якщо жінка має право на отримання допомоги по безробіттю по закону, то стан вагітності на це ніяк не впливає.
"До моменту, поки жінка не йде у декретну відпустку, вона може отримувати допомогу по безробіттю, адже, відповідно до закону, така допомога надається, якщо людина не має інших джерел надходження коштів. Якщо людина отримує іншу соціальну допомогу чи має інші джерела доходів, то допомогу по безробіттю вона не отримує", - уточнила фахівець.
Щодо проблематики працевлаштування вагітних, то, за словами Пішко, все залежить від роботодавця, ДСЗ не має впливу у цій сфері.
"Крім того, існує перелік осіб, які мають додаткові гарантії працевлаштування: це одинокі матері чи одинокі чоловіки, які виховують дітей, це і учасники АТО, діти-сироти, неповнолітні, багатодітні батьки, люди з інвалідністю, люди з місць позбавлення волі. Проте вагітні до цього переліку не потрапляють. Але загалом, це (прийом на роботу вагітних - ред.) - соціальна відповідальність роботодавця та його добропорядність як людини", - резюмувала спеціаліст.
Читайте також: