Проблема забруднення озера Світязь через відсутність каналізаційної мережі - не нова, а вигрібні ями, брудні пляжі та брак туалетів все більше хвилюють громадян.
Тож як вирішується проблема із каналізуванням озерного краю – детальніше вивчав Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
«НЕ НАША КОМПЕТЕНЦІЯ»
Про забруднення найбільшого озера України через відсутність каналізаційних мереж ідеться в головному екологічному документі Шацького району – екологічному паспорті 2017 року:
«Озеро Світязь знаходиться в зоні ШНПП. На якість води можуть мати вплив очисні споруди Шацької селищної ради та забруднення від чисельних приватних баз відпочинку у с. Світязь…. Спостерігався незначний ріст середньорічних концентрацій азоту амонійного (в 1.4 рази), азоту нітритного, фосфатів, збільшилось хімічне та біологічне споживання кисню…».
Про цю проблему пишуть і екологи на сайті «Нова екологія» :
У результаті пошуку джерел забруднення встановлено, що озеро Світязь перебуває під значним антропогенним пресом у результаті здійснення меліоративних та осушувальних робіт. Озеро зазнає величезного рекреаційного навантаження за рахунок інтенсивного його використання для санаторно-курортних цілей, що в останні роки посилилося. Потужним джерелом забруднення виступають і недоочищені, а інколи зовсім неочищені стоки та викиди комунальної мережі прибережних сіл та міст.
А минулоріч ЗМІ оприлюднили фото забрудненого озера, яке зробили місцеві мешканці. Жителі скаржились, що в озеро потрапляють стічні води із хімікатами з полів.
Що ж кажуть про забруднення та відсутність каналізаційних мереж контролюючі служби і чи моніторять вони стан озерних вод? На ці питання шукали відповіді у Держекоінспекції Волинської області, управлінні екології облдержадміністрації, управлінні Держпродспоживслужби у Волинській області та Шацькому національному природному парку.
Держекоінспекція у своїй відповіді була лаконічною: обіцяє, що в цьому році будуть проводити планові перевірки дотримання природоохоронного законодавства у Шацькому районі, але поки що звернень на проведення перевірок від суб’єктів господарювання не надходило. А от моніторинг довкілля та озерних вод – не їхня компетенція. Такі повноваження, мовляв, має лише управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА. Хоча ще кілька років тому начальник екоінспекції Олександр Ткачук особисто повідомляв, що озеро забруднюється саме через вигрібні ями. Але які реальні дії були зроблені інспекцією, щоб вирішити цю проблему, так і не пояснив.
Водночас управління екології та природних ресурсів ВОДА у своїй відповіді було ще лаконічніше: стверджує, що функції проведення перевірок забезпечення каналізаційними мережами та вплив на водні об’єкти не входять до компетенції управління.
Держпродспоживслужбу, схоже, проблеми Світязя теж цікавлять мало: перевірка підготовки до літнього сезону не проводилась і не передбачена. А за результатами обстежень 2017 року встановлено, що «…каналізаційними мережами забезпечені рекреаційно-відпочинкова зона «Гряда» та відпочинкова зона урочища «Гушово». Оскільки відсутня каналізаційна мережа в селі Світязь, водовідведення баз відпочинку Світязької рекреаційної зони здійснюється у вигрібні ями».
Шацький національний природний парк повідомив, що перевищення гранично допустимих концентрацій за хімічними показниками якості води у Світязі не спостерігається.
Про проблеми із вигрібними ямами знають і місцеві посадовці, але, кажуть, нічого не можуть із цим вдіяти і проконтролювати це складно.
На сьогоднішній день каналізовано частково Шацьк, урочище Гряда, очисні споруди у Шацьку працюють, – пояснює перший заступник голови Шацької РДА Віктор Плейтух. – Хоча влітку збільшується кількість людей і в приватних оселях проблема існує, бо це вигрібні ями. У кого вигрібна яма ізольована, то вона ізольована, а в кого не ізольована, то не ізольована. Проконтролювати кожну приватну оселю неможливо. І так воно є кругом по селах, бо це село.
НЕОСВОЄНІ БЮДЖЕТНІ КОШТИ І ПРОБЛЕМИ З ПІДКЛЮЧЕННЯМ
Попри такі багаторічні сумні реалії із забрудненням волинської перлини, вирішувати проблему взялись не так давно. Частину Шацька каналізували за кошти виграного європейського проекту ще у 2015 році. Як повідомляє сайт Шацької РДА вартість каналізування становила понад 26 мільйонів гривень. Продовжили каналізування у 2017-ому році за бюджетні кошти. Минулого року в облдержадміністрації повідомили про виділені Кабміном для Волині понад 11 мільйонів гривень на каналізування Шацького району, а зокрема територій навколо озера Світязь:
Отримають кошти на будівництво мереж та споруд господарсько-побутової каналізації села Світязь Шацького району (коригування) в сумі 4 мільйони 476 тисяч 464 гривні. На розширення існуючої каналізаційної мережі смт Шацьк та відновлення вулиць з ґрунтовим покриттям, задіяних в каналізуванні (зміна № 1) – сума 6 мільйонів 416 тисяч 521 гривня. І на будівництво каналізаційної мережі у західній частині в смт Шацьк, селах Гаївка, Мельники та будівництво каналізаційних очисних споруд – цей захід на перспективу, тому що тут передбачено розроблення проектно-кошторисної документації в сумі 475 тисяч гривень, – повідомила заступник начальника управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації Вікторія Тимощук.
Однак частину цих коштів отримувачі так і не використали. Зокрема, широкого розголосу набула ситуація із закупівлями відповідних робіт Світязькою сільською радою. Адже рада відхилила подані пропозиції учасників і не провела каналізування, а понад 4 мільйони гривень повернулись у державний бюджет. Цю ситуацію неодноразово обговорювали чиновники, депутати різних рівнів, проте це не принесло користі – шанс було втрачено і коштів на це наразі немає.
За словами пані Тимощук, минулого року були використані лише кошти на розширення каналізаційної мережі Шацька – 6 416 521 гривню, та на виготовлення проектної документації – 475 тисяч гривень.
Однак шачани кажуть, що навіть при завершеній каналізації виникають проблеми. Адже важко змусити людей підключатись до централізованої мережі і не всі на це хочуть витрачати кошти.
Були виділені кошти в минулому році, доробилась каналізація – тобто від кожного стічного колодязя під паркан підведено труби і люди вже у себе на території врізаються, – розповідає депутат Шацької районної ради Сергій Сидорук. – Комунгосп розробив і погодив технічні умови. Встановив ціну під’єднання – людина сплачує за ці технічні умови і приїжджає транспорт і робить під’єднання. Але тут є ще одна проблема якраз в обліку скидів. У багатоквартирних будинках проводиться облік скидів по кількості спожитої води. А тут у когось свердловина – законна-незаконна, в когось шахтний колодязь, ще щось. Тобто рахуватимуть по кількості проживаючих і нормах споживання на кількість проживаючих. От тут може бути нюанс, залежно від того скільки буде сплачувати людина. Тому якщо є сусід який обходиться без каналізації і не платить, а іншому треба заплатити певну суму, то чи люди захочуть підключатись?
ЄВРОПА ДОПОМОЖЕ?
Єдиним варіантом вирішення проблеми Світязя сьогодні стали міжнародні програми. Адже коштів, які частинами виділяють із бюджету, не вистачає на каналізування цілого побережжя Світязя. Для цього потрібні значно більші суми. Тому ще одним варіантом порятунку озера від забруднень знову стала європейська допомога. У районі написали інвестиційний проект за транскордонною програмою «Польща-Білорусь-Україна». Вартість проекту – понад 6 мільйонів євро.
Проект передбачає три об’єкти, – пояснює перший заступник голови РДА Віктор Плейтух. – По Шацьку – розширення чинних очисних споруд. Забираємо стоки із західної частини Шацька, що прилягає до озера Світязь, де активно будуються, де роздали ділянки. Та із частини села Мельники – де житлова забудова до озера Пісочного прилягає. Ми забираємо цим проектом стоки від «Лісової пісні», тому що очисні споруди «Лісової пісні» застарілі, там поля фільтрації не відповідають сьогоднішнім нормам. Світязь повністю каналізується, саме село.
На ці роботи райдержадміністрація вже виготовила проектну документацію та подала всі документи до технічного секретаріату програми і наразі очікує відповіді.
Проект каналізування конче необхідний для краю, кажуть чиновники, бо Шацький район віднедавна має шанси стати курортом загальнодержавного значення. Адже у районі наявні потрібні ресурси – води і лікувальні грязі, а озера набувають все більшої популярності серед туристів. Тому обласна і районна влада працює над ідеєю створення тут курортної зони. Наразі Одеський інститут курортології проводить бальнеологічні дослідження води та грязей. Проект створення курортної зони розрахований до 2020 року і передбачає проведення бальнеологічних досліджень, підготовку перспективного плану розвитку курорту, підготовку інвестиційних пропозицій про виділення земельних ділянок для будівництва санаторно-курортних об’єктів. А для будівництва та розвитку курортної зони планують залучати інвесторів. Однак втілити такий проект без повноцінної каналізаційної мережі буде складно.
Читайте також: