Випадків порушення технології утеплення будинків є багато. Не всі вони призводять до руйнування фасаду, але у будь-якому разі термін його служби і якість утеплення значно знижуються. Часто підрядники задля економії часу та ресурсів свідомо допускають ці помилки. Тимчасом співвласники будинків не вважають за потрібне контролювати якість таких послуг або просто не знають, на що потрібно звертати увагу.
ЕП підготувала огляд найпоширеніших порушень, щоб мешканці могли самостійно проконтролювати якість робіт з утеплення.
1. Неправильно підібраний утеплювач.
Зазвичай для утеплення фасаду використовують мінеральну вату або пінополістирол — пінопласт. Обидва варіанти мають свої переваги та недоліки. При виборі утеплювача для кожної будівлі необхідний індивідуальний підхід.
Пінополістирол легко горить, тому будівлі висотою понад 26,5 м рекомендують утеплювати мінеральною ватою. Якщо ж фасад утеплюють пінополістиролом, потрібно робити протипожежні "пояси" через кожні три поверхи та обрамлення навколо вікон з мінеральної вати.
"Мінеральна вата набагато краща за пінопласт. Вона має високу паропровідність, не горить, екологічно чиста, має звукоізоляційні властивості", —- зазначає експерт.
Проте мінеральна вата втричі дорожча, ніж пінопласт, удесятеро важча, легко вбирає вологу. Теплоізоляційні властивості обох матеріалів приблизно однакові.
"У нас не так багато спеціалістів з теплоізоляції, технологію часто порушують. Якщо роботи виконані неякісно, в утеплення з вати потрапляє волога, вона втрачає свої властивості і стає провідником холоду", — наголошує Пенов.
У погоні за низькою ціною власники будинків часто потрапляють у ще одну пастку — неправильний вибір пінопласту. Річ у тім, що деякі недоброчесні підрядники утеплюють будинки пінопластом, який використовується для упаковки. Він непридатний для утеплення, хоча на вигляд схожий на утеплювач.
Відрізнити обидва види пінопласту можна за маркуванням, чеками на закупівлю та щільністю: пінопласт для утеплення суттєво щільніший і ламається лише шматками, а не окремими кульками.
2. Непідготовлений фасад.
Фасад повинен бути рівним, очищеним від бруду та фарби, мати хороші адгезійні — здатність до прилипання — властивості. Нерівності мусять бути вирівняні штукатурним розчином, а перепади поверхні не повинні перевищувати 2 см.
Неочищений фасад може призвести до обвалення утеплювача.
"Я ще не бачив жодного будинку з ідеально рівними стінами, які б відповідали всім вимогам. Це стосується і новобудов, і панельних будинків", — каже Пенов.
Нерівна поверхня призведе до утворення пустот, де накопичуватиметься руйнівна волога. Отже, через кілька років інвестицію в утеплення доведеться повторити.
3. Економія на матеріалах.
Часто мінеральну вату чи пінополістирол кріплять за допомогою клею, який не підходить для цих робіт. Експерти наголошують, що звичайний клей для керамічної плитки, який значно дешевший, не підійде.
Під час монтажу клеєм потрібно покривати не менше 70% поверхні плити. Замовнику слід уважно стежити за роботою компанії, яка утеплює фасад будинку.
Часто виконавці економлять на механічних кріпленнях утеплювача.
Під час монтажу утеплення з пінополістиролу потрібно використовувати не менше шести пластикових дюбелів на квадратний метр та не менше восьми дюбелів на квадратний метр під час монтажу мінеральної вати.
Ще один важливий компонент — сітка, яка накладається на фасад перед утепленням.
Вона повинна мати антикислотне просочення, бо сучасні штукатурні суміші створюють агресивне кислотне середовище, яке роз'їдає армований шар.
4. Порушення технології кріплення.
Приклеюючи вату чи пінополістирол до фасаду, потрібно дотримуватися технології укладання плит у шаховому порядку на кутах.
"Якщо кути "перев'язують" близько 80% ремонтних бригад, то у 95% випадків вату навколо віконних отворів приклеюють хаотично, порушуючи інструкцію. Саме в цих місцях через кілька років утворюються тріщини", — зазначає Пенов.
У пінополістиролу та мінеральної вати різні схеми кріплення. Під час монтажу вати потрібно використовувати дюбелі з металевим осердям і пластиковою термічною головкою. Пінопласт слід кріпити лише пластиковими дюбелями.
"Робітники часто використовують дешеві пластикові дюбелі з вторинної сировини. Вони дешевші, але мають нижчу якість — тріскають на морозі. Такі дюбелі не витримують навантаження", — зазначає експерт. Ще одна важлива деталь — дюбелі не можна забивати в утеплювач більш ніж на 1 см.
5. Недотримання технології покриття.
Гідрозахисний шар — це штукатурка, яка укладається на фасад разом із сіткою. Він захищає утеплювач від води та ультрафіолету і є основою якісного утеплення. Утеплювач не можна залишати відкритим, адже пінополістирол руйнується під дією ультрафіолету, а мінеральна вата втрачає свої властивості під дією вологи.
Товщина армованого гідрозахисного шару повинна бути не менше 3 мм при використанні тонкошарових штукатурок для декоративного покриття і не менше 5 мм у разі використання фарб. Важливо, щоб сітка була всередині штукатурної суміші. Сусідні смуги сітки обов'язково повинні перекривати одна одну на 5-10 см.
6. Порушення температурних норм.
При температурі нижче 0°C утеплювати будинок категорично заборонено. Виробники рекомендують наносити розчини при температурі не нижче +5°C.
Якщо температура нижча, роботи не проводять або забезпечують відповідну температуру у робочій зоні. Нехтування цим правилом негативно впливає на якість системи теплоізоляції, її довговічність та безпечність.
7. Неправильна товщина утеплювача.
Товщину шару утеплення розраховують за формулою. При цьому беруть до уваги температурну зону, товщину стін і матеріал, з яких вони виготовлені.
В Україні є чотири температурні зони. Київ перебуває у найхолоднішій — північній. Чим тонкіша стіна, тим більше потрібно утеплювача. Бетонні стіни найхолодніші, а стіни з газоблоку найтепліші. Для Києва мінімальний шар утеплення — 100 мм.
Для утеплення підвалу використовується екструдований пінополістирол. Підвал обкопується на глибину промерзання, до 1 м, поверхня чиститься, приклеюється пінополістирол і наноситься гідроізоляційний шар.