Різдво Христове вкотре до всіх нас завіта, Щоб славить Божу милість,Спасителя Христа. Готують подарунки,щоб радість принесли, Щоб у цей день щасливі навколо всі були. Чекають подарунків дорослі й дітвора- Христос же лежить в яслах біля вола й осла... На серці радість, щастя, усміхнені уста. Чи ж кожен в цю хвилину згадає про Христа? Ісус в цей світ явився, щоб кожен щастя мав, Щоб кожен Божу милість, Божу любов пізнав. Знедолені старенькі, покинуті малі Чи ж у цей день відчують, що в світі не самі? У день оцей святковий щось дам ради Христа. А потім? Потім у мене сімейна суєта, Робота, телевізор (щоб знать, чим світ живе). І кожен день при днині отак мій час пливе. Я матері не маю як написать листа, Не те, щоб уділити увагу просто так, Згадати про каліку, про брата, що в тюрмі, Про діток, що блукають в страшній нічній пітьмі, Яких повикидали геть, як сміття, надвір. Куди ми направляєм свої серця і взір? У нас, у християнах, живе любов Христа, Яка для всіх доступна, і лагідна, й проста? Чи ж всі ми пам"ятаєм- блаженніше давать, Давать дійсно нужденним, а не для себе брать? Не лише в дні святкові давайте в світ нести Любов Христа чудову, щоб зло перемогти. Через Різдво Христове любов свята Христа Нехай просвітить очі, наповнить нам серця. Бог є любов безмежна для кожного з людей. Через дітей Господніх хай ця любов іде.