8 листопада в Луцькому замку вшанували пам’ять князя Любарта, а також презентували книгу «Великий князь Дмитрій-Любарт та його сучасники».
Про це повідомляє інтернет-видання «Волинська правда».
Вшанувати пам’ять видатного галицько-волинського князя організатори історико-культурного заходу невипадково вирішили саме 8 листопада. Адже цього дня Православна Церква відзначає пам’ять святого великомученика Димитрія Солунського, а князь Любарт, прийнявши Православ’я, отримав у хрещенні ім’я Дмитро. О 15-й годині у підземній частині колишнього кафедрального собору св. апостола Іоанна Богослова відбулась панахида за спокій душі князя Любарта, яку відслужив настоятель Хрестовоздвиженського храму УПЦ КП протоієрей Василь Клочак. Востаннє таке богослужіння тут відбувалось у 1405 році і очолив його Київський і всієї Руси митрополит Кипріан.
«Говорячи про нашого князя Любарта, варто сказати, що він своїм правлінням надихав на добрі справи багатьох жителів цього міста і цього князівства. І ми маємо сьогодні можливість ознайомитись із цією видатною особою не тільки в історичному плані, але й ми маємо можливість багато чого доброго навчитись з життя цього великого князя», – сказав, звертаючись до присутніх на панахиді, протоієрей Василь Клочак. Основною частиною заходу була презентація історичної праці відомого волинського історика і краєзнавця Петра Троневича «Великий князь Дмитрій-Любарт та його сучасники». Книга, яка налічує 192 сторінки, розповідає про бурхливі події XIV століття, коли Волинсько-Галицьку державу очолював саме Любарт. Сам Петро Троневич розповів, що задум написати цю книгу з’явився в нього ще 7 років тому. «Приїхали до нас тоді литовці, і у їх виступах лунали слова «литовський князь, литовці побудували цей замок», – розповів історик. Отож він і вирішив поставив собі за мету показати, що Любарт був саме українським державним діячем, правителем Волинсько-Галицької держави. «Роль князя Любарта в XIV столітті була така сама, як і роль Богдана Хмельницького у столітті XVII», – підкреслив у коментарі «ВП» Петро Троневич. Довідка: Князь Дмитро-Любарт був одним із синів литовського великого князя Гедиміна. Одружившись із дочкою одного з останніх галицько-волинських князів Андрія, він отримав у князівство Луцьк, а у 1340 році фактично став галицько-волинським князем. Незважаючи на політику польського короля Казиміра ІІІ Великого, який у 1349 році захопив Галичину, Любартові вдалось відстояти незалежність Волині. Помер князь у 1383 (85 – ?) році і був похований у кафедральному соборі св. Іоанна Богослова в Луцьку. В історії Луцька він відомий, зокрема, тим що замінив дерев’яні укріплення мурованим замком, який дотепер носить його ім’я.