У Луцьку в молитвах згадували загиблих журналістів

Тих, хто загинув, виконуючи професійні обов’язки журналіста, згадали у молитві у річницю загибелі Георгія Гонгадзе

Панихида за загиблими українськими журналістами відбулася 16 вересня у Свято-Троїцькому кафедральному соборі, повідомляють Волинські новини

Як розповів голова Волинської обласної організації НСЖУМихайло Савчак, вже понад десятиліття, з часу запровадження вшанування пам’яті загиблих під час виконання професійних обов’язків журналістів у день загибелі Георгія Гонгадзе 16 вересня, волинські журналісти беруть участь у акціях, щоб загострити увагу держави до проблем української журналістики, професійного захисту тих, хто працює у друкованих та електронних засобах масової інформації.

Він зауважив, що, на щастя, немає волинських журналістів, які загинули від кулі, або були побиті і через травми пішли з життя. Втім, журналіста можна не лише знищити фізично, а й розтоптати адміністративно, морально принизити.

Як приклад він навів те, що вже понад 10 місяців бореться за поновлення незаконно звільнена з посади редактора Іваничівської районної газети «Колос» Валентина Петрощук. З його слів, рішенням Нововолинського міського суду її поновили на роботі. На думку Михайла Савчака, із редактором, яка понад 40 років працює у журналістиці, заполітизовано повелася чинна влада. Він розповів, що спілка прагне, аби в державі були створені умови, коли журналісти не ризикували б життям, доносячи суспільству правду, а влада та чиновники не здійснювали тиску на журналістів.

Після завершення панахиди протоієрей Віталій Собко зауважив, що у цей день молитовно згадують усіх померлих журналістів нашого краю. Це день передчасної загибелі засновника та першого головного редактора інтернет-видання «Українська правда» Георгія Гонгадзе.

Священик зазначив, що журналісти, які добросовісно виконують професійні обов’язки, висвітлюючи суспільні процеси, роблять це із натхненням, аж до самопожертви – це люди «не від цього світу». Якби вони були від цього світу, то цілком комфортно почували себе в ньому і ніхто із сильних цього світу не мав би до них претензій. Ці люди, з його слів, виконують важливу місію для української спільноти і є прикладом для православних християн, незалежно від того, чи були віруючими людьми чи ні. Такі журналісти, зі слів Віталія Собка, громадське, суспільне поставили вище, ніж особисте та корисливе. Він зазначив, що імена тих, хто загинув від рук злочинців, стали відомими, водночас є чимало тих, хто добре виконує свою місію для всього народу, лишаючись маловідомим.