Всім вітаннячка. Мене звуть Женя. Я бувший алкозалежний і хочу розповісти про те, як один реабілітаційний центр для алкозалежних в Рівному змінив моє життя і допоміг зав'язати зі спиртним. Але перед цим мені довелося опуститися на самісіньке дно. Особисто я вважаю, що дно – це важлива річ! Ну, я на мене. Тому що, саме це дно і спрацювало. Спрацювало мабуть на користь мені.

https://narkohelp.com.ua/vyvedennya-z-zapoyu-rivne-luczk/

Тел: (097) 000-46-71

м. Рівне, вул. Горохович А., б. 19

Я ніколи не забуду ті часи, коли тебе всього трясе, дьоргає, ти йдеш до найближчої крамниці (я тоді жив у Вересневому, що в Рівненській області) з надією, що зараз щось надибаєш і тебе відпустить від дикого бодуна. У всіх місцевих магазинах я мав, так би мовити кредити (можливо бачили тих, хто бере шось у борг, а продавчиня записує тебе у блокнот типу скільки винен грошей і за що). Тому що коли я йшов у запої, то гроші швидко закінчувалися. А як наприклад зробити виведення з запою вдома? Розумна людина подумає де в Рівному лікують від алкоголізму і викличте лікаря, або попросить когось з близьких це зробити, а далі тобі допоможуть: або буде проведено детоксикацію вдома, або тебе відвезуть в клініку і там уже будуть проводити всі процедури. Потім поспиш і почнеш швидше приходити до тями.

А як розмірковує алкоголік по типу мене? «Це все довго, дорого, потрібно спілкуватися з лікарями, все їм про себе пояснювати, розказувати, можливо навіть їхати до клініки, тому що напевно лікування алкоголізму в домашніх умовах вони не роблять, і ще купа чого. Тому краще я забігу в найближчий магазинчик і прикуплю чогось міцнішого. І плювати, що я швидше за все у новий запій впаду, що завтра буде диявольськи нестерпний стан, і так по колу, з дня у день. Але краще вже так, бо раптом ще змусять пройти кодування від алкоголізму (ціна у Рівному мені здавалося тоді якась захмарна, короче це шось для мажорів), а це точно був не мій варіант. Ні… я на таке піти не можу и не хочу навіть, краще вже випити чарку-другу, і хай буде як буде. До речі, коли я брав бухло в кредит, то дуже довго повертав його або взагалі не повертав, як і інші борги. Під кінець моєї алкогольної кар’єри я вже був конкретним пропитим навіть не чоловіком, я був схожий на якусь стрьомну напівживу істоту. Від мене всі кидалися, мене називали конченим п’яницею, алкашем і чим хош. Але це мене зовсім не зачіпало. Мені було абсолютно пофіг. Я коли нещодавно приїжджав додому у Вересневе, то багато хто дуже здивувався, що я взагалі живий! Реально, всі думали що я десь подох на смітнику і мене поховали у лісі. До речі, хоч я був там по робочим справам, але все одно вирішив знайти колишніх собутильників. Звісно, нічого втішного мене не чекало… Один знайомий п’яний потрапив під машину, звичайно сам був винен, тому що зовсім себе не контролював, вибіг на трасу, темрява, ну і машина летить… Ще один помер, хоча він час від часу роздумував над тим, щоб зав’язати, навіть шукав способи як викликати відразу до алкоголю, але на кодування від алкоголізму він так і не наважився пройти. Ще двоє знайомих стали інвалідами, а у останнього якісь проблеми з жовчем, чи печінкою, короче судячи з усього, йому залишилось недовго…

Я коли бував у запої, то вставав коли заманеться і чекав поки відкриється магазин... Зазвичай він відкривався десь о 8:00, це було дуже важко, бо я міг і в 3 ночі встати, і в 5, і коли хош. Пам'ятаю ситуацію… Десь знайшов грошей якихось, приходжу, а найдешевша горілка 200 грамів подорожчала. Там буквально на пару гривень побільшало, але мені не продали, бо вже не вірили, шо я віддам навіть ті пару гривень. Я вже їм повинен був нормально так грошей. І як зараз пам’ятаю, я вийшов весь такий обурений з магазину, холодно, тоді осінь була, і побачив недалеко від мене чолов’ягу, стоїть, палить. Я пішов до нього спитати кілька гривень, але він мені відмовив і навіть ще послав куди подалі. І якраз у цей час підійшов автобус, який їде до Рівного і уявіть собі, я там стояв і клянчив гроші... У результаті я наклянчив ті нещасні гривні, купив горілки, похмелився і… І далі все як завжди.

Я спілкувався з різними алкозалежними і у всіх питав «Як ти виходиш з запоїв?? Чи ти їздиш у Рівне в реабілітаційний центр для алкозалежних? Або ти сам якось удома, чи батьки тобі якісь краплі дають, і якщо так, то як ти погоджуєшся на це? Бо якщо давати краплі від алкоголізму без відома хворого, то це мало того, що не дасть ніякого ефекту, так ше й нашкодити може…» Але майже всі мені відповідали, що самі. Відлежуються кілька днів, терплять. Багато хто з них паралельно «драбинкою» знімається. Драбинка – це коли ти щодня продовжуєш пити, але поступово знижуєш дозу: наприклад, якщо ти пив до цього 0,7 горілки за день, то коли починаєш драбинкою, то вже намагаєшся півлітра за день, потім на наступний день 300, потім пиво і т.д. поки не вийдеш у нуль. Особисто я що намагався перетерпіти, тому що драбинкою нічого не виходило, я завжди зривався. Драбинкою я максимум доходив до півлітра і потім знову зрив, запій і все по колу. Не знаю, чи був хтось у Вересневому, у кого я не просив грошей під час запою, бо люди від мене тупо ховалися: запримітять мене здалеку, побачать, що я вже п'яний і одразу кудись повертають. А я справді канючив, щось випрошував, казав, що днями маю отримати багато грошей і я все віддам. Та тупо як наркоман поводився... А краще б я замовив собі за гроші, що пропиваються, виведення із запою на дому у Рівному (розумієте ж шо у нас таких послуг нема, якась бабка одна може яйцем повикатувати, але це все марно, таким як я нічого не допомагає, ні яйця, ні заговори, нічо). Тому, я пив все, що горіло. Одеколон, настоянки аптечні… Все було, як у класичного алкаша. Зараз, коли пишу про це все, дивуюся шо це було зі мною. Відчуття, шо це я не про себе пишу, а про когось іншого.

Я от якось задумувався… Чому на пачках з цигарками пишуть, шо куріння викликає рак, безпліддя… А на горілці такого не пишуть! У самі подумайте і так уявіть собі, скільки людей, ЩОДНЯ помирає від алкоголю? По всьому світу! Та добре, візьмемо Україну, та у нас же якшо це село, то там кожний другий алкаш.

Саме страшне, це алкогольні похмілля... Здавалося, що зараз серце стане, якщо я терміново не вип’ю. До речі, коли прогулювався своїми запійними місцями, зустрів одного колишнього товариша. Він був як раніше: з похмілля, просив дати або грошей, або купити йому шось випити. Я йому сказав тоді, шо на алкоголь не дам і не куплю, але можу допомогти йому по іншому – у Рівному є реабілітаційний центр для алкозалежн, де тобі допоможуть, прокопаєшся, зробиш кодування від алкоголізму. Знаєте шо він мені відповів? Спочатку він мене довго вмовляв дати йому буквально на шкалик або хоча б на фанфурик, а коли я продовжував гнути свою лінію і наполягав на тому, що йому вкрай потрібна професійна допомога, кваліфікований нарколог (у Рівне тіко треба їхати), а не нова порція бухла, і що я готовий йому допомогти в цьому навіть грошима, то він мене тупо послав... Його жінка, сусідка наша, уже все Вересневе задовбала, всі її жаліють звісно, але вона постійно жаліється, питає, що зробити, щоб чоловік не пив горілку, на лікарню грошей не має, бо цей все пропиває… Дивить боляче на неї, дуже жалко, дуже. Ось такі вони алкоголіки! Але я сам такий самий був, тож і образився. Але грошей йому на смерть я дати просто не міг, а на життя він брати не хотів.

Отже, як я покинув пити. Я дійшов до крайнощів, десь місяці три я був у запої. Пам’ятаю, почав перед новім роком, 25 грудня, чи 26, а закінчив у кінці березня. У мене тоді так склалися обставини, що в мене було бухла якась нескінченна яма. Воно вже не лізло в горло і воно нафіг тобі вже не треба, але без алкоголю я відчував, шо помираю. У прямому сенсі я реально відчував подих смерті, я розумів, що я от от помру. Я прямо відчував, що завтра вранці я лежатиму холодним... Це дуже страшно, ви навіть явити не можете, наскільки це страшно. І на той момент від мене всі ховалися, від мене всі відвернулися, мене всі кинули. Ніяке виведення з запою вдома мені не допомагало, ніякі молитви, нічо. Це було те самісіньке дно. І ті хто мене покинули тоді, я всіх цих людей зараз добре розумію і навіть не ображаюсь. Але одна людина все ж таки взяла того дня трубку. Він сприйняв мої слова про моє самопочуття цілком серйозно, тому що сам колись пройшов цей шлях, сам випив цю чашу до дна, сам досяг дна і зміг відштовхнутися від нього. Десь за годину до мене приїхав нарколог із м Рівне. Це була мережа реабілітаційних центрів «Матері проти залежностей». Я вже не пам'ятаю всіх нюансів, до того ж я тоді був у такому стані, що ворогові не побажаєш.І я не перебільшую, я б найлютішому своєму ворогові б не побажав такий стан! Але начебто мені дали якусь пігулку чи кілька пігулок, помоєму зробили укол і потім транспортували до клініки, вона знаходиться на вул. Антоніни Горохович, 19. Мені зробили повне виведення з запою в Рівному уже, після чого на прохання мого друга зі мною поговорив психолог центру. До речі мені дуже приємно і якось так спокійно було з ним розмовляти. Мені було все чітко зрозуміло, я аналізував слова психолога і прийшов висновка, шо треба радикально шось змінювати. Ну і я погодився пройти комплексне лікування алкоголізму в Рівному, з наступною реабілітацією, все як треба. Тому що вже було зрозуміло, що якщо не зараз, то ніколи. Скоро я в кращому випадку блукатиму десь у районі залізничного вокзалу, клянчитиму на опохміл… А в гіршому... В гіршому випадку зрозуміло, шо копита відкину.

Зараз не буду писати про лікування і реабілітацію, бо думаю написати окремий відгук про лікування алкоголізму в м Рівне, у мережі реабілітаційних центрів «Матері проти залежностей». Зараз я пишу про те, шо я вже 4(!) роки тверезий. Тому я хочу звернутися до тих, хто не може сам перестати пити, але намагається, у тому числі залазить на різні ресурси в інтернеті та читає форуми як вилікувати алкоголізм, або, якшо це ваша близька людина, ви шукаєте як вилікувати алкоголізм без відома хворого в домашніх умовах в соцмережах – не гайте марно часу! Не треба боятися нікого і нічого боятися, а тим паче виведення з запою у реабілітаційному центрі для алкозалежних. Це насправді може стати для вас першим кроком на шляху звільнення від тягаря алкозалежності. У моєму випадку все вийшло саме завдяки виклику нарколога з Рівного. Треба розуміти, що дуже важливо зробити саме цей перший крок до одужання! Тому якщо не знаєте, з чого почати, спробуйте звернутися до професіоналів. І я вам раджу звернутися саме до мережі реабілітаційних центрів «Матері проти залежностей». Ось їх сайт https://narkohelp.com.ua/vyvedennya-z-zapoyu-rivne-luczk/ можете переглянути, а краще одразу дзвоніть. Номери я собі зберіг і тому ділюся і з вами: (097) 000-46-71; (099) 000-46-71.

Мені лікарі сказали, що якби я до них не потрапив, то швидше за все б мене в результаті могла навідати білка. Так, тобто та сама біла гарячка, від якої у алкаша їде дах і повністю злітає клепка. Я до речі все життя думав, що такий стан приходить від надлишку алкоголю, тобто під час самого вживання, а насправді він з'являється після тривалого запою та різкої самостійної відмови, на тверезу голову, десь через 3-4 дні, буває і через тиждень і більше після відміни спиртного! А якщо ти п'єш більше місяця і в тебе вже нічого не лізе ні спиртне, ні їжа, ні навіть проста вода, бо все миттєво повертається назад, то шанси на появу білочки різко зростають. Ще я дізнався, що біла гарячка небезпечна не тільки тим, що людина стає небезпечною через свої галюцинації, але й загалом це викликає таку сильну напругу на психіку та нервову систему, що людина може просто померти. Але про це ви самі можете почитати в інтернеті. Щоб цього уникнути, краще за все викликати кваліфікованих профільних лікарів, щоб вони провели виведення з запою вдома або в стаціонарі клініки. Повірте, друзі, краще крапельниці, ніж смерть у божевіллі!

Я часто думаю, чому я залишився живим… Я сподіваюся, що якщо хоча б одну людину зможу врятувати від того, від чого сам мало не помер, то це буде вже добре і я не марно прожив свої роки. Якщо у мене це вийшло, якщо я вже був на самому дні, але все ж таки виплив, то і ви зможете. Ви чим гірше за мене? Абсолютно нічим! Я би сказав, шо ви навіть краще мене. І нехай ви теж на дні, або ваша близька людина. Все одно кращі. Найголовніше – не здаватися, а пробувати. Шукати варіанти. Мені допомогли в клініці «Матері проти залежностей». І я кожного дня дякую їм за їхню велику справу, за те, шо вони рятують життя!