Давайте познайомимось – мене звуть Іван, я з міста Ковеля, що на Волині, але зараз живу із сім’єю у Луцьку. Довго я збирався з думками, щоб нарешті написати, як я потрапив на лікування алкоголізму з Луцька у Рівне. Я взагалі багато чого перепробував, знаю напевно всі місця де кодують від алкоголізму в Луцьку, тому що побував по таких закладах і не раз. Я проходив лікування алкоголізму у місті Львів навіть, точніше робив там гарячий укол від алкоголізму, а ціна у Львові за таке задоволення я вам скажу дуууже кусається. Але чого тільки не зробиш, аби врятуватися від цієї жахливої хвороби.

Перший раз я випив спиртне ще в шкільні часи, років у 13. Це було вино якесь дуже міцне. Нас тоді відпустили батьки у новорічну ніч погуляти районом, ще до цього ми так пізно не гуляли. Але тут можна все-таки Новий Рік. Нас було троє, гуляємо, скрізь б'ють салюти та петарди, а потім зустріли знайомих хлопців, які старші за нас роки на 2-3. Вони мали дуже багато домашнього вина, тому нас і пригостили. Пам'ятаю, як випив першу склянку залпом, бо на смак вино тоді здавалося огидним. Тим більше кріплене. Ух і жорстке воно було, як зараз пам’ятаю! Начебто взяли виноградний сік і спеціально зіпсували його – так мені здавалося тоді. Після випитої склянки нічого не відчув, хіба гордість, що я тепер теж дорослий і тусуюся з дорослими пацанами. Ну і Новий Рік – також додавав приємних відчуттів. Взагалі у той момент здавалося, що все життя попереду. Потім була друга склянка, яку я випив теж залпом, а через хвилин десять була третя, яка мене зробила зовсім п'яним. Раніше я такого ніколи не відчував. Я хитався, сміявся, говорив усілякі дурниці. А потім мене ледве живого друзі притягли додому, ще мамі брехали, що я якоюсь їжею отруївся, гоооосподи… Вранці 1-го січня я прокинувся з диким головним болем і з болем всіх нутрощів. Я взагалі не знав скільки тримається алкоголь в організмі людини тому і здавалось, що це буде цілу вічність… Ось такий у мене був перший прийом спиртного. Після цього я навіть дивитися на вино не міг кілька років, але пиво, а трохи згодом і горілку, попивати став лише за кілька місяців.

Років до 23-24 я особливих проблем з алкоголем не мав. Міг іноді випити на якомусь святі, але на подвір'ї особливо не зависав, бо хлопці мого віку ще не пили, а до старших не дуже хотілося вклинюватись у компанії. А коли мені стукнуло 17 років, моя сім'я переїхала до Луцька, і я взагалі втратив зв'язок зі старими друзями. Тому коли я випивав, то наступного дня нормально себе почував зазвичай, тому що організм молодий, здоровий, добре і швидко відновлювався тоді. Взагалі важко точно визначити, коли людина перетворюється із здорової людини на алкоголіка. У всіх це відбувається по-різному. В одних на це впливають певні події, як правило, негативні, інші заробляють алкоголізм через поступове накопичення етилового спирту в організмі, у третіх може бути пов'язане з поганою спадковістю. Підозрюю, що моя проблема пов'язана із накопиченням алкоголю у моєму тілі. Якщо раніше мені практично не потрібно було відновлюватися після п'янки, то з 23 років мені це стало необхідно практично кожного разу.

Я почав регулярно пропускати роботу, особливо у понеділок і після свят. Але й на це я не особливо тоді звернув увагу, хоч такий стан речей не тішив. Потім почалися через це проблеми на роботі, адже в мене почалися запої по 3 дні, після яких мені потрібно було ще кілька днів відлежуватись. Власне, це зрештою і стало причиною необхідності робити перше кодування від алкоголізму і потім проходити повноцінне лікування алкоголізму у Луцьку Львові і зрештою в Рівному!

Перші спроби лікування алкоголізму я робив у Луцьку, вже на стадії коли він почав посилюватися. Тоді мені було десь років 29. У цьому мені допомагала моя тітка, як недивно. Вона збирала відгуки пацієнтів про наркодиспансери, постійно моніторила ціни на кодування від алкоголізму то в Луцьку, то у Львові, а коли мені було погано, вона знала як проходить алкогольна інтоксикація і лікування в домашніх умовах. Тож можу з упевненістю сказати, що саме сестра мене всю дорогу підтримувала з моєю проблемою, вона закінчила львівський медичний коледж, і як лікар знає, що алкоголізм – це хвороба, яку треба лікувати. Тому вона завжди з особливим розумінням ставилася до питання залежності. Саме тітка мене в перший раз відвела до психотерапевта, але він виявився якимось не дуже досвідченим кодувальником. Тобто він просто дав мені якісь препарати для зняття алкогольної інтоксикації, провів кодування від алкоголізму і відпустив додому того ж дня.

Мушу зізнатися, що тоді ця процедура звільнила мене від вживання алкоголю на якийсь час... Здається десь я місяців 9 протримався. Але водночас ця процедура пробила якийсь захист у моїй психіці. Після того, як дія кодування закінчилася, ще й передчасно, у мене трапився зрив після кодування і я знову почав пити. І пив у рази сильніше, ніж раніше. Запої стали тривалішими і важчими, я пив буквально відрами, а потім відлежувався по багато днів, поворухнутися не міг, відчував жахливий страх, депресії, нічого не міг робити.

Я можу з упевненістю сказати, що алкоголізм у моїй родині не є спадковою хворобою. Розумієте, я вирішив для себе, що не шукатиму причини своїх бід десь у нестямі. Вся проблема у мені. За останні роки я перепробував багато, з багатьма спілкувався, зокрема, зі священиками, які говорили, що треба їхати до інших священиків і таке інше. І я їздив до різних старців, у різні монастирі. Казали, що на нашій родині родове прокляття. Але звісно це не так. Це все не те. Кожен із нас здатний відповідати лише за себе. А коли хворий на алкоголізм переконаний, що все, що з ним відбувається, це через когось іншого, то лише збільшується вплив гордині, мовляв, ось я такий незвичайний, мучаюся через гріхи моїх предків, чи щось у такому дусі. А насправді алкоголізм тільки посилюється, але тепер це педалює якась міфічна і неіснуюча незвичність та обраність.

Я багато разів кодувався, я знаю, скільки коштує кодування від алкоголю мабуть у кожному наркологічному диспансері у місті. Мені робили кодування від алкоголізму у Львові (відгуки до речі в основному були куплені, а повівся). Загалом напевно я кодувався разів сім, вже не пам'ятаю точно. І можу заявити, що якщо робити кодування від алкоголізму без комплексного та поетапного лікування алкоголізму, то це не просто не дає ніякого нормального результату, а й пробиває якусь діру у свідомості. Ви повинні розуміти, що я виступаю ЗА всілякі підшивки та уколи від алкоголізму, адже вони здатні хоча б показати хворій на алкоголізм людині як це не пити тривалий час. Але часто в неправильних умовах така процедура може негативно вплинути на психіку пацієнта.

Я пройшов через багато чого, тому можу говорити про це. Будь-які акупунктури і підшивки займають всього кілька хвилин, а сама підготовка може тривати пару годин. Тобто готують людину, діють на її психіку. Розумієте, в уколі наприклад може бути звичайна вода, ну тобто ефект плацебо. Це схоже на те, як возять людей на вичитки до старців. Насправді ж справжнього результату можна досягти лише тоді, коли сам бажаєш цього. Потрібно працювати, працювати і ще раз працювати над собою. І робити це під керівництвом професіоналів. Мені зрештою пощастило – мені допомогли дуже круті лікарі із мережі реабілітаційних центрів «Матері проти залежностей», які знаходяться у Рівному. Але на це пішов час. Мені ніхто не обіцяв чарівного уколу від алкоголізму чи чарівної пігулки яка робить повне виведення алкоголю з організму людини за кілька годин, а потім твій організм, а саме мозок, забуде, що таке спиртне. Не буває такого, щоб за тебе хтось щось зробив – ні батюшка, ні психотерапевт із гіпнозом, ні нарколог із лікуючим уколом.Поки я цього не зрозумів, я не міг зупинитися бухати. І бухав я все страшніше і страшніше. Лежиш весь у цих фанфуриках, де лежиш там же і блюєш, ця аптечна погань не лізе в тебе хоч убий, а тільки в ній бачиш порятунок від пекла в яке занурюється твоя свідомість. І вже чуєш, що скоро щось трапиться дуже погане... Кожен алкоголік знає, що таке справжня глибока, незнищенна депресія на тлі бухання, та й страхи, страхи, нескінченні страхи. І ось ти на повному дні, в повністю знищеному стані, але чуєш п'ятою точкою, що скоро тобі гаплик. Саме так і вийшло у мене перед білою гарячкою. Вона й прийшла через кілька днів.

Коли мене підлікували, я був неначе знекровлений і було зрозуміло, що я незабаром знову зірвусь. Тоді знову втрутилася у справу моя тітка. Вона десь прочитала про мережу реабілітаційних центрів «Матері проти залежностей» відгуки і про кодування від алкоголізму, і про лікування алкоголізму пацієнтів з Луцька та інших міст. Зателефонувала на гарячу лінію, все з'ясувала і наступного тижня ми були все там.

До моменту мого приходу до реабілітаційного центру «Матері проти залежностей» я був повністю розчавленим, був схожий на власну тінь: блідий, бо майже нічого не їв, жити не хотілося, все погано, самопочуття геть жахливе... Але найгірше і водночас гарне було в цьому стані те, що я розумів, що хочу випити алкоголь, але разом із цим я і не хотів цього робити. Я знав, що буде далі. Розумів, що буде ще гірше, якщо я знову зірвусь. Я хотів змін і мені була потрібна професійна допомога у цьому. Тим більше, що я мав достатньо великий негативний досвід у цій справі, тому, не дивлячись на сильне бажання змінити життя, було й безліч сумнівів.

Відразу скажу, що лікарі мережі реабілітаційних центрів «Матері проти залежностей» – це чуйні та уважні професіонали, які добре розуміють у якому людині перебуває стані. Тобто немає всієї цієї мерзенної совківщини, яку можна спостерігати в державних лікарнях, дивних поглядів та усмішок від різних шарлатанів та відвертого співчуття від церковних людей. Слава Богу, тут все будується на індивідуальному підході, який пов'язаний з історією хвороби кожного пацієнта. Було дуже приємно, що вони запрошують пацієнтів на лікування алкоголізму і з Луцьку, і з інших міст країни. Тож неважливо звідки ви, тут ви будете почуватися як удома. Тож приїжджайте і не пошкодуєте! До речі, ось їхній сайт ділюся із вами, можете переглянути.  Також  у  мене  є  два  телефони  – (097) 000-46-71 і (099) 000-46-71, можете телефонувати за будь-яким з номерів, і головне не бійтеся! З вами будуть спілкуватися добрі люди, досвідчені, професіонали, і ніхто від вас не відвернеться. Клініка знаходиться у Рівному, за адресою: вулиця Антоніни Горохович, 19, і якщо ви людина не місцева, то вам допоможуть дібратися, підкажуть маршрут, тобто наодинці вас не залишать! Тут до всіх ставляться з якоюсь особливою турботою. Коли я потрапив до центру, я поспілкувався зі своїм лікарем, і наше спілкування тривало досить довго. Я йому розповідав повністю все своє життя, як я почав пити, про свою сім’ю, про друзів, роботу, та взагалі про все. І найцікавіше, мені хотілося говорити. Мене слухали, задавали питання, мене розуміли в решті решт! Щодо комфорту треба окремо сказати – дуже затишно, як удома. Є багато цікавих заходів і розважальних програм. Мені дуже сподобалися, наприклад, спортивні заняття, зокрема грати у теніс. До речі непогано виходить!Якщо вас цікавить з усім цим питання, а скільки коштує кодування від алкоголю, комплексне лікування, реабілітація та все інше у цьому центрі, то це цілком доречне питання. Пам’ятайте, тут знайдуть для вас найоптимальнішу схему і лікування і увійдуть у ваше фінансове положення. Але що я можу сказати, так це те, що ціни тут приблизно як і у всіх, а десь взагалі і нижче. Але який професіоналізм, яке ставлення… Після перебування тут у стаціонарі ти 1005 вийдешь вже іншою, здоровою, новою людиною.Загалом мені на лікування алкоголізму разом з реабілітацією та ресоціалізацією знадобилося близько десяти місяців, але тепер я насолоджуюся тверезістю, у мене є хороша робота, я навіть одружився! І найголовніше – я щасливий і тверезий, за що дякую мережі реабілітаційних центрів «Матері проти залежностей».