Усе моє життя пройшло в обіймах чогось сильного та запального як грозовий дощ у серпні. Мене звуть Василь Чорний, і я з Луцька. Це місто пам'ятає кожний мій крок, кожний поворот долі, а їх було не так мало. Багато часу в мене забрали різні центри лікування алкоголізму… Згадую свою молодість: жваві вулиці, галас під час свят, літній сміх дітей, які ганяли м'яча... Але найчіткіше у пам’яті вирізняється дім моєї бабусі на окраїні, де я проводив кожне літо. Вона завжди говорила: «Пий, Василю, але з розумом». Але я ж не слухав. Не слухав і тоді, коли горілка стала моєю найкращою подругою, коли моя Оксана плакала в ночі, боячись моєї наступної зустрічі з пляшкою. А які в мене були побічні ефекти від кодування від алкоголізму… Тому що плювати хотів на кодування від алкоголю, ну і це бувало не дуже гарно для мене закінчувалося. Насправді, інолі це було якесь пекло, а я з радістю в нього стрибав…

Мабуть, якби я зміг вернутися в ті часи, я б вибрав інший шлях. Але життя не має кнопки «назад». Тепер мені 60. Моє тіло вже не таке жваве, як раніше, і мій дух, можливо, трохи зламаний спиртним, але якщо є щось, чому я вчився за ці роки, то це те, що ніколи не пізно змінити своє життя. 2 роки тому я знайшов, де в сусідньому Рівному дійсно лікують від алкоголізму, і це мене врятувало

Моє обличчя вкрите зморшками, які розповідають історії про кожну бурю, через яку я пройшов, про кожну пляшку, від якої я не міг відмовитися. Я дивлюся на себе у дзеркало, бачу свої сірі очі, які колись були такими яскравими, і я знаю, що вони все ще можуть відображати світло, незважаючи на все. 2 роки тому я твердо вирішив розпочати новий етап свого життя. Можливо, я вже старий, але я все ще живий. І ця історія – моя спроба знайти свій шлях назад до світла.

Віддзеркалюючи моє минуле, кожна зморшка на моєму обличчі стала доказом гірких днів і безсонних ночей, які я провів у забутті. Очі, колись світлі і переповнені надією, зараз мають смутний відтінок, що відображає роки самотності та розпачу. Глибока зморшка біля лівого ока – це бувший шрам після того вечора, коли я втратив роботу через своє безсоромне п'янство. Я прийшов на роботу після чергового гучного пияцтва, і мій бос, вже втомлений від моєї неадекватної поведінки, викинув мене. Коли я йшов кудись п’яний, я впав і вдарився об будинок. Шрам на лівій щоці – ця нагадуванка залишилася від дня, коли я, п'яний, вирішив влаштувати сварку в барі. Після жорсткої бійки я прокинувся в лікарні з глибокою раною, яку зашили лікарі. Глибокі зморшки на чолі – вони розповідають про роки фінансових труднощів, коли я витрачав свої гроші на спиртне, забуваючи про власних дітей, які потребували книг для школи, або про дружину, якій були конче потрібні ліки. А ще в мене задубілі страшні губи. Це я якось взимку, п'яний до біса, заснув на вулиці. Ранковий мороз ледь не забрав мене тоді. Я вижив, але відмороження залишило свій слід. Якщо дивитися на моє обличчя, можна прочитати цілу історію – історію життя, пройденого не так, як хотілося б. І, Господи дякую, що подарував мені лікування алкоголізму в Рівному в клініці «Матері проти залежностей», інакше я б ніколи вже не побачив своїх онуків.

Ще коли мені було років 50, я зрозумів що алкоголь вже давно керує моїм життям. Я не контролював своїх дій. Кожен раз, після чергової нічної бійки та тяжкого повернення додому, я клявся собі: «Це було в останній раз». Але насправді, ще до обіду мені вже хотілося випити. І я знов пив…

Моя родина пробувала допомогти мені кілька разів. Мої діти приносили мені статті з газет про безкоштовне лікування алкоголізму, показували якийсь відео та просили мене звернутися за допомогою. Вони дуже просили мене пройти кодування від алкоголізму, відгуки пацієнтів читали мені. Я намагався послухати їх ради, але завжди витягав із шафи приховану пляшку і знову занурювався у забуття.

На мою долю випала спроба лікування алкоголізму в Луцьку в державних установах. За порадою рідних я потрапив у одну з них, де мені обіцяли допомогти позбутися залежності. Щодня я слухав лекції про шкоду алкоголю, брав участь у заняттях і спілкувався. Але на другий-третій тиждень моєї реабілітації від алкогольної залежності зазвичай мені ставало важко витримувати відсутність алкоголю, і я втікав. Таких спроб лікування від алкоголю було багато. Я пробував декілька разів звертатися за допомогою. Я намагався залучити свою сім'ю, друзів, але кожен раз мої наміри ламалися. Мене лякала думка про життя без алкоголю, мені здавалося, що я не зможу вижити без нього.

Коли я повертався додому після кожної невдалої спроби, мої діти вже не дивилися на мене з надією. В їхніх очах я бачив розчарування і відчуженість. Я розумів, що кожна моя провальна спроба віддалює мене від моєї родини, але нездоланна спрага завжди перемагала.

З плином часу мене стало лише більше хвилювати моя залежність. З кожним роком я втрачав більше здоров'я, друзів і, що найважливіше, сім'ю.

Мій стан був такий відчайдушний, що я навіть намагався самостійно пройти лікування алкоголізму в домашніх умовах за допомогою народних засобів. Моя стара тітка, яка жила неподалік, трохи зналася у різних лікарських рецептах, які передавалися з покоління в покоління. Вона розказала мені про декілька засобів від залежності від алкоголю.

Один з рецептів полягав у тому, щоб пити відвар з лохини на порожній шлунок. Тітка стверджувала, що це рослина, яка допомагає «очистити» організм від шкідливих речовин і зменшити бажання вживати спиртне. Я дотримувався цього методу протягом двох тижнів, але, і це не призвело до зникнення спраги до спиртного. Ще однією спробою стала «медова терапія». Кожен день я їв по ложці меду, змішаного з лимонним соком і часником. Цей засіб повинен був відновити функції печінки та зменшити бажання пити. Однак після кількох днів такого лікування моє тіло відмовлялося приймати цю суміш. Ще я прочитав десь про аптечні краплі від алкоголізму відгуки, і теж спробував, але окрім постійної нудоти нічого це не дало. А ще я пробував використовувати лавровий лист. Він, за легендами, мав «вивести» алкоголь з крові і за його допомогою можна було добитися, як викликати відразу до алкоголю. Кожен день я заварював чай з лаврового листа, намагаючись переконати себе, що цей рецепт спрацює. Але після кожної чашки мені все одно хотілося випити склянку чогось спиртного.

Якими б не були мої спроби, нічого не допомагало. Моя залежність від алкоголю була сильніше будь-яких народних рецептів.,

Коли всі надії майже вичерпалися, в один день до нашого дому завітали старі друзі мами. Вони почали розповідати про чудовий медичний центр у Рівному – «Матері проти залежностей». Як мені пояснили, цей заклад і їхнє лікування алкоголізму в Рівном мало велику кількість позитивних відгуків, а ще хтось з їх близьких там лікувався і на той час вже не пив декілька років. Вони розказали купу історій про тих, хто повернувся до повноцінного життя завдяки спеціалістам цього центру.

Не вагаючись жодної хвилини, мій старший син Микола, рішив взяти на себе відповідальність і допомогти батькові. Він вже на наступний день влаштував мене у свій автомобіль і ми поїхали до Рівного. По дорозі я відчував суміш тривоги і надії. Це знов був шанс на нове життя.

Прибувши до центру «Матері проти залежностей» я одразу помітив, наскільки там уважно ставляться до кожного пацієнта. Інтер'єр був дуже затишний, просторі коридори і сучасне обладнання. Працівники центру зустріли нас з усмішками, чим зразу внесли спокій і віру в майбутнє. Після проведення первинного огляду й діагностики мене розмістили в комфортному номері. Протягом всього періоду лікування від алкоголізму  в Рівному до мене ставилися з повагою і розумінням. При цьому від мене вимагали суворого виконання правил цього закладу. Медичний персонал забезпечував постійний нагляд і допомогу, психотерапевти допомогли мені зрозуміти причини своєї залежності та навчили стратегіям боротьби зі спокусами. Але найбільше мене вразила система реабілітації, яка була основана на заняттях групової терапії, роботі з психологами, фізичній активності та релаксації, а також 12-тикрокової системи. Я також почав відновлювати своє тіло і дух.

Чотири тижні моєї реабілітації алкоголізму в Рівному пройшли швидко.

Після виписки мене не залишили самого зі своєю проблемою. Я відчував постійну підтримку і турботу фахівців з "Матері проти залежностей". Вони не лише давали рекомендації та вказівки по телефону, але і проводили регулярні консультації через Skype, що дозволяло мені залишатися в контакті, незважаючи на відстань. Окрім цього, в центрі діяла спільнота колишніх пацієнтів, які також долали свою залежність. Ці люди розуміли мене як ніхто інший. Намагаючись підтримувати один одного, ми зустрічалися онлайн, обмінювалися історіями, досвідом та радами. Відчувати таку підтримку, знати, що поруч є люди, які пережили те ж саме, було надзвичайно важливо.

Однак не все було так просто. Були моменти, коли мені хотілося знову здатися. Але в такі складні періоди я завжди звертався до спеціалістів центру, які завжди готові були допомогти. Відчуваючи потребу в підтримці, двічі я приїздив до Рівного для проходження короткого курсу лікування алкоголізму. Підтримуючого курсу. Це були своєрідні «підзарядки» для моєї душі і розуму. Кожен візит в цей медичний центр допомагав мені набратися сил, віри в себе і знову відчути, що я не сам у своїй боротьбі.

Центр «Матері проти залежностей»  став для мене не просто місцем лікування від алкоголізму, а справжньою рятувальною сіткою, завдяки якій я зміг повернутися до нормального життя.

Якщо і ви хочете бути незалежним, то ось вам контакти файного місця для подолання алкоголізму:

Сайт: https://narkohelp.com.ua/

Телефони: (097) 000-46-71 та (099) 000-46-71.

Адреса: Рівне, вул. Горохович А.,19.