Привіт. Моє ім’я Артур. 2 роки тому я пройшов анонімне лікування алкоголізму в місті Рівне в центрі «Матері проти залежностей»  і з тих пір я не п’ю. Але є в моїй біографії величезна сторінка про мій алкогольний «стаж». Тож я поділюся з вами і сумним і радісним з мого життя, а саме про свій алкоголізм і про те, як я вилікувався в реабілітаційному центрі для наркозалежних в Рівне.

По-перше, мене завжди вважали веселим компанійцем. Мої друзі, колеги, знайомі — всі завжди очікували, що я розіграю атмосферу на будь-якому святі чи зустрічі. Можливо саме тому алкоголь у моєму житті з’явився достатньо рано. Все почалося коли мені було 17. Наша дружня компанія завжди збиралася на дачі у Олега на вихідних. Були гітара, пісні під вогнищем і звісно пиво. Тоді виглядало ніби це просто частина розваг, нічого серйозного. Проте з часом під впливом різних обставин, моє споживання алкоголю почало зростати. Мені навіть робили виведення з запою на дому в Рівному, настільки я міг пити..

Коли мені було 22, я потрапив у автокатастрофу. Я врятувався але пережитий стрес і постійний страх довго не давали мені спокою. Щоб заглушити свої емоції я почав пити регулярно. Початково це було пиво чи вино, але потім я перейшов на міцніший алкоголь. В один із вечорів після довгого пияцтва я вирішив зайти в старий гастроном біля свого дому. Там завжди продають міцний спиртний напій за дешевше, ніж у інших місцях. Однак того вечора я не чекав, що в магазині зі мною трапиться... Дещо. Краще б я пішов у якийсь наркологічний центр, в місті Рівне їх вистачало… Коротше, відразу після того, як я увійшов, я помітив трьох великих чоловіків, які грубо штовхали продавця, вимагаючи безкоштовного алкоголю. Вони вже були п'яні, і їхній погляд був диким та агресивним. Мені здалося, що я міг пройти повз них, сплатити за своє вино і піти, але один із них помітив мене і штовхнув так сильно, що я впав на полку. Все як у дешевому кіно.. Зламавши кілька пляшок, я вже розумів, що потрапив у неприємну ситуацію. Замість того щоб допомогти мені піднятися, вони почали глузувати та сміятися. Від гніву та образи, я вирішив не здаватися без бою. Але, бувши у стані алкогольного сп'яніння, я не розраховував своїх сил. Замість того, щоб захистити себе, я тільки ще більше роздратував їх. Один з них взяв пляшку та вдарив мене нею по голові. Від сильного удару я втратив свідомість. Прокинувшись, я знайшов себе на вулиці, при цьому моя кишеня була порожньою, а голова боліла так, ніби в мене було дві автокатастрофи за один день. Або наче у мене було сильне похмілля і я готовий був на що завгодно, навіть на кодування від алкоголізму яка б ціна за нього не була…

На щастя, я не отримав серйозних травм але синці на обличчі і розбита голова довго нагадували мені про той вечір. Цей інцидент додав мені впевненості в тому, що алкоголь мені не допомагає, а тільки погіршує моє життя. Але хоча б замислитися як вилікувати алкоголізм, якісь форуми почитати чи ще щось, ні – до цього я не додумався. Я знову став замикатися в собі намагаючись уникати контакту з іншими людьми. Але викликати відразу до алкоголю не було такою простою справою.

Останні події лише посилили мою потребу в підтримці та відволіканні. Якщо до цього я пив лише вдома, то після інциденту в магазині я почав відвідувати таємні підземелля міста так би мовити, де велись ігри на гроші, і де, як мені здавалося, можна було втекти від своєї реальності. Там в підпіллях алкоголь був замість води, а ставки зростали кожної ночі. Згадуючи ті дні, мені важко зрозуміти, чому я так поступав але я вірив що можу виграти великі гроші та змінити своє життя. Але на жаль це лише поглиблювало моє захоплення алкоголем і на додачу іграми. Одного разу, після тривалої гри та низки поразок мене знову прогнали з підпілля, тільки цього разу я був у якійсь незнайомій частині міста. На вулицях панувала нічна тиша, порушена лише віддаленими звуками машин і гомоном нічних клубів. Але далі сталося те, що напевно називають галюцінації чи якось так, але точно не білочка, тому що білочка трапляється коли різко кидаєш пити, а я тоді був нормально так п’яним. Після такого точно кинешся шукати відгуки про краще кодування від алкоголізму, тому що це вже не дитячі забавки далеко. Коротше, те що я пам’ятаю: З туману з'явилася фігура. Це була дівчина в чорному плащі, її обличчя було приховане під капюшоном. І далі приблизний діалог:

  •  Я бачу, тобі потрібна допомога, - вона промовила, а її голос був холодний та звучав дуже впевнено.

Я відчував, що з нею щось не так але мені потрібно було дізнатися хто вона і що хоче від мене. Намагаючись триматися від неї подалі я питаючи поглядом дав зрозуміти що готовий слухати. Далі було наступне:

  •  Ти втратив багато сьогодні, але я можу запропонувати тобі угоду. Ти платиш мені те, що я хочу, а я в свою чергу дам тобі те, що ти бажаєш.

Таємнича дівчина пропонувала мені угоду, яка могла врятувати мене від моєї прірви, але я відчував що ціна буде висока. Не знаю, навряд чи вона могла запропонувати мені лікування алкоголізму в Рівному зараз і ціна щоб була адекватна. На мить мене охопила паніка, але потім я осмілився і сказав:

  •  Я не готовий платити будь-яку ціну.

Вона лише посміхнулася і зникла в тумані, але її слова залишилися зі мною. Я зрозумів що мені потрібно зробити зміни в своєму житті, перш ніж це стане надто пізно. Я розумів, що я з'їжджаю з глузду, я просто божеволію.. Знову зробити виведення з запою вдома? Та це марно, не допомагає… Знайти лікування алкоголізму може десь в Рівненській області? Але як обрати хорошу клініку… Так, я розумів що мені потрібно лікуватися. Раптово мене охопив страх і все тіло почало трястися. Я того ніколи раніше не відчував. Не пам’ятаю як дійшов додому… Але думки про те, куди піти на лікування алкоголізму в місті Рівне мене не покидали. Було відчуття, ніби я стою на перехресті – одна дорога веде в нікуди, до алкоголізму і швидкої смерті, а інша дає надію, що там мене чекає світле майбутнє.

На наступний день я знову прокинувся з головним болем і відчуттям безвихідності. Однак замість того щоб здатися і знову потягнутися до пляшки я сів за комп'ютер і почав шукати інформацію про медичні центри та відгуки про лікування алкоголізму в Рівному. Я шукав відгуки, рекомендації, спробував знайти відео про роботу таких місць. Мої пошуки тривали годинами і я майже втратив надію коли знайшов невеличку статтю в локальній газеті про організацію «Матері проти залежностей», це наркологічний центр в місті Рівне. Центр знаходиться на вул. Горохович А., б. 19, це я добре запам’ятав одразу. Я продивився їхній сайт – https://narkohelp.com.ua/ і вирішив відвідати це місце. До речі спершу я туди зателефонував, там є два номери, якщо цікаво, то ось вони: (097) 000-46-71, (099) 000-46-71, поговорив і мені навіть стало краще. Мене запросили приїхати до них.

Коли я приїхав у «Матері проти залежностей», будівля центру вразила мене своєю величчю та сучасністю. Я зовсім не так собі її уявляв маю визнати. Це місце виглядає спокійним та затишним, я відчував себе в безпеці. В середині мене зустріла привітна співробітниця центру яка провела мене до лікаря, як виявилося, кращого нарколога в Рівному. І я не шуткую. Але спочатку маю сказати про інтер’єр – інтер'єр був дуже сучасний, з високими стелями, дизайнерськими світильниками і м'якими диванами. Там було все, що потребує надсучасна людина – від акваріумів з різнобарвними рибками до технологій, таких як віар і зд-візуалізація, чи як воно там правильно зветься. Незабаром ми зустріли лікаря, як виявилося того самого нарколога. Він запросив мене до свого кабінету, де ми змогли поговорити в затишній атмосфері. Кабінет був просторий, з великими вікнами, через які проникало природне світло. На столі стояли квіти, а на стіні висіли дипломи та свідоцтва про освіту. Він уважно вислухав мене, поставив кілька питань про мою історію з алкоголем і розповів про програму лікування алкоголізму, яку пропонує центр. Він зазначив, що вони використовують індивідуальний підхід до кожного пацієнта і пропонують різноманітні методи лікування, включаючи медитації, групову терапію, заняття з психотерапевтом та інші. Це мене дуже надихнуло. Сам лікар викликав довіру і неабиякий спокій. Він спілкувався зі мною, як зі своїм другом з яким ви з самої шкільної парти, тільки дотримувався етики. Це дуже добре, це викликає додаткове бажання затриматись тут, пройти анонімне лікування алкоголізму і стати новою людиною, цікавою, такою як цей лікар, з яким так цікаво і спокійно…

І так, після розмови з доктором я відчував себе набагато впевненіше. Він запропонував мені залишитися для огляду і початку лікування алкоголізму. Я погодився. За перший день в центрі я познайомився з іншими пацієнтами, дехто з яких стикався з тими ж проблемами, що і я. А дехто був у більш скрутній ситуації, мав більший алкогольний «стаж» (хоча і у мене 10 років, теж «стаж» нажаль). Ми проводили час разом, ділилися своїми історіями та допомагали одне одному справлятися з труднощами. Навряд чи на державному лікуванні алкоголізму щось подібне є. Цей наркологічний центр був оснащений всіма необхідними засобами для комфортного перебування пацієнтів. Була велика їдальня де нам подавали смачну та здорову їжу, бібліотека з великим вибором літератури, тренажерний зал та декілька відпочивальних зон, та я всього навіть не загадаю, багато чого було і відповідно було чим зайнятись. З кожним днем, я відчував, як мені стає краще, і це було великою заслугою центру «Матері проти залежностей». А після комплексного анонімного лікування алкоголізму я вийшов з центру  іншою людиною, яку більше не цікавить алкоголь і все, що з ним пов’язано. 2 роки тверезості та попереду ще все життя, щоб виправити помилки і знайти себе. І я від чого дуже щасливий!