Міськрада не хоче дбати про здоров'я луцьких школярів

Медсестрам у школах доводиться реагувати, здебільшого, на прямі звернення дітей або вчителів, а не дбати про профілактику

З держбюджету ж виділяються кошти лише на зарплату працівникам, а найнеобхідніші препарати в шкільні медкабінети купуються з батьківських внесків. Натомість ініціатива подбати про здоров’я учнів луцьких шкіл не знаходить підтримки в міській раді, пишуть Волинські новини

Два місяці тому до Луцької міської ради надійшов лист від засновника Фонду «Новий Луцьк» Ігоря Палиці з проханням розглянути можливість ввести в штати загальноосвітніх навчальних закладів міста посаду лікаря. Усі витрати на оплату праці й облаштування медичних кабінетів Фонд зобов’язувався взяти на себе. Однак відповіді досі немає.

Про це повідомив голова правління Фонду, кандидат на посаду Луцького міського голови Олександр Товстенюк.

Нагадаємо, на початку нового навчального року Ігор Палиця, відвідавши одну із луцьких шкіл, озвучив ідею ввести в школах міста посади лікарів, які б займалися профілактикою захворювань серед учнів.

«Ми думаємо про здорову націю. Здорова нація – це не тільки спорт, що ми й робимо (футбольні поля, спортивні майданчики). Це й профілактика захворювань. Ми прекрасно знаємо, що останнім часом в школах немає грошей, щоб утримувати на повну ставку лікарів. Де-не-де є медсестри, обладнання застаріле і розхідних матеріалів немає. Тому Фонд цього року запропонує міській владі співпрацю. Фонд бере на себе утримання лікарів, педіатрів на повну ставку в кожну школу, переобладнання сучасним обладнанням всіх медичних кабінетів, плюс розхідні матеріали. Для того, щоб хоча б раз у місяць лікар міг проводити профілактику з кожним класом щодо захворювань. Тому що лікувати буває вже пізно», - наголосив Ігор Палиця.

Зрештою, про потребу профілактики здоров’я школярів кажуть і самі медики. Так, головний лікар комунального закладу «Луцька міська дитяча поліклініка» Оксана Лєщинська повідомила, що згідно зі статистикою останніх років, у перший клас приходить 75 відсотків здорових дітей, а з 11 класу виходить 25 відсотків здорових дітей.

«Тобто, протягом 11 років, на жаль, наші школярі здобувають ряд хронічних захворювань і структура захворювань останніх років змінилась в сторону хвороб цивілізації. Це хвороби очей, враховуючи розвиненість наших комп’ютерних приладів, систем. Це хвороби опорно-рухового апарату, тому що, на жаль, гігієна правильного сидіння чи то за партою, чи то харчування чи за комп’ютером трішки в нас страждає. Хвороби шлунково-кишкового тракту – це більше характерно для дітей старшого віку. Це неправильне харчування, відсутність гарячих сніданків, перекуси, фаст-фуди, всі ті продукти, які люблять діти, але які небажано в їхньому раціоні», - пояснює медик.

Значний відсоток школярів має хронічні захворювання, дехто потребує особливого догляду і нагляду. Перевтома, недомагання часто проявляють себе під час перебування дитини в школі. Для цього у школах функціонують кабінети медичної допомоги. Раніше там могло бути троє працівників – педіатр та дві медсестри, нині ж - лише один представник середнього медичного персоналу. Цього, на думку батьків, недостатньо.

Багатодітна мама Ольга Приступа пояснює: у школі є тільки медсестра, їй кваліфікація не дозволяє обслуговувати дітей належним чином. І тому батьки хвилюються за своїх дітей.

«Медсестра може направити дитину, в якої щось болить, додому. Відповідно, батьки повинні змінювати свій графік і вести свою дитину і лікувальні заклади», - каже жінка.
Натомість, якби в школах був присутній кваліфікований лікар, це дозволило б встановити діагноз безпосередньо в школі та надати допомогу.

«Проба Руф’є, коли б в нас був кваліфікований лікар, проводилася б не один раз в рік, як при поліклініках, а декілька разів. Мала б місце профілактика», - каже жінка.

Так, медичній сестрі доводиться реагувати, здебільшого, на прямі звернення дітей або вчителів, про елементарну профілактику говорити й годі - на це немає ні часу, ні засобів. Та й одній людині важко тримати під контролем більше, ніж півтисячі школярів. Заробітну плату такі працівники отримують з Міністерства охорони здоров’я, забезпечення найнеобхіднішими препаратами – з батьківських внесків.

У Фонді Ігоря Палиці «Новий Луцьк» діє чимало програм, що покликані зміцнювати здоров’я лучан. Серед них – оздоровлення і відпочинок школярів у Буковелі. Кажуть, можна подбати і про всіх. Власне, на це була й розрахована ідея ввести в школах посади медиків.

Тож до міської ради із проханням посприяти впровадженню цієї ініціативи надіслали лист за підписом засновника Фонду «Новий Луцьк».

Як розповів голова правління Фонду Олександр Товстенюк, відповідний лист до міської ради був надісланий уже 6 вересня. Але по сьогоднішній день відповіді немає.

«Та однозначно Фонд від сказаних слів не відмовляється. Але й міська рада теж повинна іти назустріч, і теж у цьому напрямку щось робити. Як і говорив Ігор Петрович, ми готові взяти на себе фінансування ставки лікаря, медсестри і забезпечення комп’ютером, медикаментами кабінет у кожній школі», - каже він.

Минуло два місяці, але відповіді немає досі. Листа від Фонду у міській раді ніяк не коментують, і сприяти ніхто, очевидно, не збирається. Не ризикують коментувати ситуації і освітяни, хоча кабінет педіатра із кваліфікованими працівниками у школі, де буває в день більше десятка звернень до медсестри, значно поліпшив би картину здоров’я і боротьби з хворобами учнів.

Зрештою, Фонд попри перепони і небажання співпрацювати продовжує підтримувати луцьких школярів, у рамках постійнодіючих програм.