"Із посвідченням не беру..."

«Навіщо мені те посвідчення, якщо я ним не можу скористатися, кругом одні перешкоди? Через нього мене сприймають, як неповносправного хворого, який, наче паразит, живе за рахунок інших», - такі шокуючі зізнання доводиться чути не одноразово.

П’ятикласниця Тетянка розповідає: «Окрім мене в сім'ї ще троє дітей, тому я маю пільгове посвідчення на проїзд. Але часто однокласники починають кепкувати з мене, мовляв, мої батьки бідові».

Із початком нового року жити для таких людей в Луцьку стане ще складніше. Перевізники міського транспорту обіцяють скасувати значну частину пільгових перевезень. Дозвіл на безоплатний проїзд матимуть право учасники АТО та члени родин загиблих. Відповідні питання обговорили нещодавно на обласній конференції. В ній взяли участь 39 представників автотранспортних підприємств із 66 перевізників, що зараз працюють в області. 

Рішення перевізників про можливу  відмову у пільговому проїзді зумовлене тим, що 24 грудня Верховна Рада України проголосувала за прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» і не виділила кошти для відшкодування втрат від перевезення пільгових категорій громадським транспортом. 

Упродовж року перевізники чекали на позитивні зміни від влади у зв'язку із зменшенням державного фінансування по перевезеннях пільговиків.

Ма 1

Нас свідомо роблять запеклими ворогами

…Восьма ранку, понеділок, люди поспішають на роботу. Стала свідком дуже прикрої ситуації, яка трапилась в маршрутці № 10. Зранку водій явно був не в гуморі. По-перше, зупинявся не на кожній зупинці, а тільки вибірково, всі зауваження пасажирів - ігнорував. На зупинці «Промінь» в салон автобуса зайшов чоловік та показав водієві документ, що дає право на пільговий проїзд. А у відповідь почув: «За посвідченням не беру, здоровий мужик, а заплатити не можеш». Чоловік знітився та мовчки дав водієві три гривні. Пасажирів маршрутки це обурило. Відтак люди, що перебували у транспорті почали обговорювати прикру ситуацію.

Набралася терпіння, щоб поставити декілька запитань водієві на кінцевій зупинці.

- Чому ви ігноруєте пасажирів з пільговим посвідченням? Вони ж  мають законне право їздити безкоштовно! - обурююся.

- А хто за них буде оплачувати, водій? Влада не компенсує ніяких витрат. Ми теж повинні за щось жити. Державні діячі тільки балакають, а в кінцевому результаті пасажири і водії стають запеклими ворогами через їхню бездіяльність. У цьому випадку потрібно, аби  держава виділяла кошти на проїзд, - коментує водій.

- Куди ж скаржитися? Так, є відповідні організації, служби... Але  це справа не одного дня. Кому це потрібно? Є лише поодинокі випадки хамського поводження водіїв з пільговиками, коли перших притягали до відповідальності. Зазвичай, ті, хто має законне право на безплатний проїзд, змушені опустивши голову, оплачувати його. Я вважаю, що винні все-таки не водії, а влада, яка кидає людей на призволяще зі своїми проблемами, - зауважую у відповідь.

До слова, В Україні є декілька законодавчих актів, які регламентують питання, пов’язані з відповідальністю водія. Зокрема, закони «Про автомобільний транспорт», «Про захист прав споживачів» і Правила надання послуг з перевезення автомобільним транспортом. Власне, в цих актах передбачено, що пасажир має право на ввічливе ставлення і якісне перевезення.

У цій темі - більше запитань, ніж відповідей.  Одне із найважливіших: чому малозабезпечені верстви населення мають страждати від невміння державних чиновників ефективно працювати? 

Текст: Ольга Садова