"Краще бити тарганів у гуртожитку, ніж дихати за дозволом старої каргИ"

Гроші – річ наживна, бо сьогодні вони є, а завтра їх може й не бути. Але є речі, які потрібні щодня. Наприклад – дах над головою. Де б ти не був і з ким би не гуляв, переночувати десь таки треба. Кажуть, що більшість студентів із інших міст вимушені рахувати кожну копійку, аби розумно розподілити свій місячний бюджет.

Не секрет, що більшість грошей приїжджі студенти витрачають на оплату за гуртожиток чи оренду квартири. Деякі відмовляються від студентських «палат», мовляв, умови не підходять, інші нарікають на дивакуватих сусідів по кімнаті. У нагоді стають ріелтори, які завжди чекають таких "чистоплюйних" молодих людей.
 
«Знімати квартиру одному – дорого, із другом – більш-менш, а компанією – то взагалі нормас», - коментує свій досвід пошуку житла студент Михайло.

За словами хлопця, студенти не хочуть винаймати велику за площею квартиру, бо суми на комунальні послуги не завжди адекватні. Ще один аспект, який враховує кожен студент, шукаючий квартиру, - це ремонт та меблі. Деякі орендодавці пропонують квартири із «допотопними» меблями та технікою, які давно вийшли з продажу і заслуговують на звання «історичної пам’ятки».

- Не дуже хочеться спати на дивані, із якого вилазять пружини та відвалюються бильця, - резюмує студент.


Поживши у гуртожитку три місяці, 20-річний Михайло зайнявся пошуком квартири.

-  Переглянувши «сто тисяч» варіантів, я зупинився на більш-менш нормальній двокімнатній квартирці. Спочатку жив сам, а коли "зрізали із стипухи", платити стало напряжніше. Тоді я почав рекламувати свою супер-мега круту халупу. Аж через рік мені вдалось знайти адекватну людину, з якою співмешкаємо вже третій рік, - розповідає Михайло.

На його думку, знімати квартиру з кимось – це не тільки дешевше, але й корисніше. Перший плюс в тому, що сусід не дасть нудьгувати, а друге, - якщо співмешканець ваш одногрупник, то можна списати конспект і спільними зусиллями підготуватись до семінару.

Квартира «з хазяйкою»

Цей варіант оренди також передбачає спільне проживання. Відмінність полягає у тому, що співмешканця обираєте не ви, а самі господарі. До слова, з студентами мати справу вони не дуже хочуть. Зважившись зняти квартиру з господинею, очікуйте на те, що вам заборонять палити на кухні, приводити друзів, голосно слухати музику і вічно нарікатимусь на немитий посуд та розкидані по столі крихти.

- Мала я щастя жити з хазяйкою. Це була не просто мука, а каторга. Доводилось щодня замітати у квартирі, оскільки пилососу у нас не було. Музику я могла вмикати на мінімум, і лише з 12:00 до 18:00. Весь інший час у нас був «тихий час». По телефону говорити пошепки, хлібницю закривати, не сопіти, не кашляти, щогодини провітрювати кімнату, додому повертатись не пізніше 21:00.
А ще мені забороняли їсти після шостої, тому я крадькома їла вночі, коли та клуша спала. Коротче, не життя, а виживання. Краще бити тарганів у гуртожитку, ніж дихати за дозволом старої каргИ, - розповідає студентка четвертого курсу Маргарита.


Дівчина надіялась, що їй не прийдеться перейматися чим би то пообідати. Оскільки кажуть, що господарі квартир, у більшості випадків, самі запрошують квартирантів за стіл. Проте, надії виявилися марними. Дівчина у гордій самотності готувала їжу, і у тому ж стані снідала, обідала та вечеряла.

Словом, студенти, що проживають із господарем, жити за своїми правилами не зможуть ніколи. Цілком логічно, що постійна присутність прискіпливої людини згодом почне дратувати. Тому доводиться або миритися із цим, або шукати інші варіанти.

На щастя, луцькі гуртожитки не з гірших, і мінімальна кількість наших студентів орендують житло.

Текст: Анастасія Качина

При передруці матеріалу є обов’язковим посилання  на «0332.ua. Сайт міста Луцька».