МИКОЛА ПИЛИПЮК: Про «топ-фрейліну» Палагуту, «московського боярина» Івахіва і «вчорашнього революціонера» Котлюка

«Ми відповідальні за тих, кого приручили», - казав колись маленький принц Антуана де Сент-Екзюпері. Якщо даємо хабар ДАІшнику, чому дивуватися, що він знову проситиме хабаря? Якщо платимо ЗМІ, чому дивуватися, що вони продажні і без грошей не пишуть навіть важливі новини?

Проблема волинського медіа-простору, напевно, більше в тому, що дуже багато засобів масової інформації перебуває в руках людей, які хочуть побудувати на цьому бізнес. І це дуже страшно. Якщо ми робимо демонополізацію всього ринку, деолігархізацію всіх наших економічних секторів, то сектор мас-медіа повинен одним з перших, мабуть, потрапляти туди.

Волинський мас-медійний простір давно перетворився в ринок політичної джинси, або глибокої «помийної ями». Особливо це стосується інтернет-сайтів, які вже відкрито маніпулюють думкою громадян, виконуючи політичні замовлення за гроші. Інколи позиція сайтів міняється по декілька разів на місяць, а то й на тиждень.

Найрейтинговішим із медійних «королів» та справжнім майстром маніпуляцій громадською свідомістю, без сумніву залишається Володимир Пащенко. На своєму «інтернет-дітищі» сайті «ВолиньPost» йому вдалося заробити чималенькі статки.

В період правління режиму Януковича Володимир Митрофанович не цурався сум з п'ятьма нулями за «правильне» висвітлення діяльності облдержадміністрації та Партії регіонів на Волині. Коли в кінці 2013 на початку 2014 року «вітер дунув» не в ту сторону, Пащенко чи не в один день став провідним «євромайданівцем» та «революціонером», повністю відвернувшись від «колишніх друзів».

Варто зауважити, що стратегія спрацювала і «ВолиньРоst» став рупором революційних подій на Майдані. Зовсім скоро ідейні переконання набридли «медійному королю», адже перестали приносити колосальні прибутки. Тоді Володимир Митрофанович вирішив позбутися нерентабельного, але водночас «розкрученого» медійного бренду «Волиньpost». І тут йому неабияк таланить і вдається «втюхати» свій медіа-проект олігарху, власнику групи «Континіум» Ігорю Єремеєву, якому вкрай потрібен був власний медіамайданчик на його виборчому окрузі. Ціна питання – 80 тисяч.

Після передчасної смерті Ігоря Єремеєва, його друг та партнер Степан Івахів передає інтернет-видання «ВолиньPost» «правій руці» Єремеєва - Олені Палагуті.

Олена Петрівна- піар-менеджер зі стажем, надає інтернет-виданню друге дихання, «перекупивши» в нардепа Ігоря Лапіна

ще «вчорашнього революціонера» Анатолія Котлюка,

а тепер придворного «московської зозулі» Степана Івахіва, таким чином намагаючить відвести від видання «клеймо» олігархату. Варто зауважити, що на перших порах це спрацювало, однак, коли пані Палагута почала активно йти до «владного олімпу», управляючи Анатолієм Котлюком в «ручному режимі», «ВолиньPost» досить швидко змінив імідж з «рупору революції» на видання брудних ігор та політичної джинси.

Іноді позиція видання дивує не тільки мене, а й пересічних читачів, бо ще ввечері «ВолиньPost» не підтримував позицію блокувальників ОРДЛО, а вже зранку, після рішення РНБО, риторика зовсім змінилася. І все це нагадує Віктора Януковича і Партію регіонів, коли на кожному кроці вони кричали про Євросоюз та одного ранку все стало інакше. Наслідки цього, я думаю, нагадувати не потрібно.

Та нічого дивного в цьому немає, адже Степан Івахів і його «команда» виховувалась в кращих традиціях регіоналів, адже саме Партія регіонів дала вдалий старт його політичній карєрі (на місцевих виборах 2010 року Степан Івахів балотується під №5 у виборчому списку Партії регіонів до Волинської обласної ради).

Нагадаємо, що нещодавно у ЗМІ була інформація про те, що співвласник фінансово-олігархічної групи «Континіум», мережі автозаправних станцій «WOG», власник Інтернет-ресурсу «Волиньpost», колишній депутат обласної ради від Партії регіонів і нинішні народний депутат України, обраноий у мажоритарному виборчому окрузі №21 з центром у місті КовеліСтепан Івахів частий гість московських панів, що дуже обурило волинян.

Прихильність «Волиньpostу» здобув і поки що діючий губернатор Володимир Гунчик, зрозуміло не без допомоги «зверху», бо, дозвольте нагадати, на початку його каденції той же Анатолій Котлюк "ганяв його по місту", але за вказівкою Олени Палагути полюбив «до безтями»…

Далі буде… 

Блоги є матеріалом, які відображають винятково точку зору автора. Вони не претендують на  всезагальну об'єктивність та всестороннє висвітлення проблеми.
Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія.