Українська медицина та європейські стандарти

У жовтні 2017 року Верховна Рада ухвалила медичну реформу, яка, за словами її розробників та прихильників, вже через декілька років має призвести до якісного оновлення системи охорони здоров’я нашої країни.

Олег Пендзин, член ЕДК, розповів, з якими показниками охорони здоров’я Україна вийшла на старт медреформи, і порівняв ці індикатори з країнами Євросоюзу, - повідомляє "Mind".

Медичні кадри. У Європейському Союзі нараховується 1,8 млн лікарів, що на 16,4% більше, ніж десятиліття тому. В Україні за останні 10 років кількість лікарів всіх спеціальностей скоротилася на 16,5% і у 2016 році становила 187 000 осіб.

Серед країн ЄС найвищий показник лікарів на 100 000 населення зафіксовано у Греції – 632, а найменший – у Польщі – 233 лікаря. В Україні на 100 000 населення припадало 440 лікарів, що є досить високим показником порівняно з країнами ЄС.

А от за чисельністю середнього медичного персоналу на перших позиціях серед країн ЄС знаходилися Ірландія та Люксембург, де на 100 000 мешканців припадало 1191 таких працівників, в Україні нараховувалося 865 осіб такого медперсоналу.

Обслуговування пацієнтів. У середньому в Євросоюзі чисельність ліжок на 100 000 населення становила 515 одиниць і скоротилася за попередні 10 років на 12%. При цьому найбільшу кількість ліжок для лікування пацієнтів могли надати Німеччина, Литва та Болгарія − понад 600 на 100 000 осіб. До п’ятірки країн, у яких зазначений показник найменший, увійшли Швеція, Іспанія, Ірландія, Данія, Італія (менше 300 ліжок).

Що стосується України, то чисельність лікарняних ліжок на 100 000 мешканців у нас є найвищою серед країн Євросоюзу та становить 743 одиниці.

Високу варіативність у розрізі країн ЄС мають два наступні показники: кількість госпіталізацій та середня тривалість перебування у стаціонарі.

Так, серед країн ЄС найменше випадків госпіталізації зафіксовано на Кіпрі – 6918. Натомість найвищий зазначений індикатор був у Болгарії − 31 474 випадок на 100 000 населення, тобто фактично кожен третій мешканець цієї країни потребував стаціонарного лікування упродовж року. Україна також демонструє високий показник госпіталізацій – 20 200 випадків на 100 000 населення. Крім того, Україна має найвищу, порівняно з країнами ЄС, середню тривалість перебування хворого у стаціонарі – 11,2 доби.

Фінансування. З розрахунку на одного жителя країни, найвищий абсолютний показник витрат на медичні цілі мав Люксембург − 5600 євро на рік. Понад 4000 євро на здоров’я витрачали у Данії, Ірландії, Нідерландах та Швеції. Найнижчими абсолютні витрати були у Румунії – менше 400 євро на особу на рік.

Україна на систему охорони здоров’я витрачає 3,2% ВВП, що з розрахунку на одного українця складає близько 60 євро на рік. Щоправда, наведені цифри включають лише витрати, передбачені у Зведеному бюджеті на зазначені цілі.

Водночас у Європейському Союзі витрати на охорону здоров’я включають три основні складові: державне фінансування; обов’язкове медичне страхування та обов’язкові медичні рахунки; добровільне медичне страхування. Необхідно звернути увагу, що структура витрат на охорону здоров’я у розрізі країн-членів ЄС має суттєві відмінності, які обумовлені обраною державною політикою у цій сфері.

Смертність. Мабуть, одним із головних результативних показників, які дозволяють оцінити ефективність системи охорони здоров’я в країні, є коефіцієнт смертності, тобто кількість випадків смерті від різних причин на 100 000 населення. В Україні у минулому році на 100 000 населення зафіксовано 1477 випадків смерті.

Як і в Україні, так і у ЄС найбільше призводять до смерті захворювання системи кровообігу та злоякісні новоутворення.