4 способи легального працевлаштування в Польщі

Польща стала ключовим напрямом трудової міграції українців. Кількість вакансій там зростає, тому поляки розраховують на подальше залучення українських громадян. Українці ж шукають нормальні умови праці та легалізацію свого перебування.  

За розрахунками Центру економічних стратегій, зробленими на основі даних Держприкордонслужби України, середньорічна кількість перетинів українцями кордону з Польщею у 2009-2012 роках становила 9 млн, у 2014-2017 роках — 18 млн., - пише "Економічна правда".

Держстат підтверджує: після 2013 року потік українців через польський кордон зріс удвічі. Ця країна посіла перше місце серед реципієнтів українських мігрантів, посунувши Росію на друге місце. Якщо у 2012 році близько 15% всіх українських мігрантів вказували, що працювали в Польщі, то у 2017 році їх частка зросла до 40%.

Чому Польща

Польський ринок праці більший, ніж румунський чи угорський, а уряд Польщі веде активну політику із залучення працівників. Українці розуміють, що попит на їх працю у Польщі є, а спрощені правила дозволяють легко оформитися на роботу офіційно.

У Польщі мінімальна зарплата становить 2 100 злотих, в Україні — 3 723 грн або 480 злотих.

"З 1 січня 2018 року поляки підвищили мінімальну ставку для українців. Зарплату українця прирівняли до зарплати поляка. Вона повинна бути не меншою 13,7 злотих, тобто на руки людина отримує 10 злотих за годину", — пояснює директор компанії з працевлаштування українців за кордоном Work Garant Тетяна Булгакова.

Не останню роль у рішенні поїхати працювати в Польщу відіграє близьке географічне розташування та низький рівень мовного бар'єру.

"Наші працівники через три дні вже спілкуються з бригадирами, а впродовж місяця стають співробітниками, без яких не можуть обійтися. Вивчення польської для українця означає підвищення вартості години його роботи і швидке працевлаштування за фахом", — пояснює Олександр Івахнюк, журналіст, котрий працює в Польщі.

Скільки коштує легальне працевлаштування

Разом з ростом темпів трудової міграції збільшується число компаній, які займаються легалізацією працевлаштування. Відповідно до звіту фундації "Наш вибір", у 2015 році таких агенцій у Польщі було 6 081, у 2016 році — 7 386, у 2017 році — 8 646.

За словами економіста Центру економічної стратегії Юлії Рудої, українці можуть оформити своє працевлаштування в Польщі чотирма способами.

4 способи офіційного працевлаштування в Польщі:

• Перший — дозвіл на роботу, zezwoleń na pracę, який видає воєвода на підставі заяви роботодавця. За даними Міністерства сім'ї, праці та соціальної політики Польщі, у 2017 році таких дозволів видано 192,5 тис порівняно з 50 тис у 2015 році.
• Другий — заява про намір працевлаштування іноземця, oświadczeń. Дає право громадянам України та ще п'ятьох країн виконувати несезонні роботи протягом року.

У 2017 році в Польщі було 1,7 млн таких заяв, але кількість українців, влаштованих за цією схемою, могло бути близько 703 тис. У 2015 році таких заяв було зареєстровано 763 тис, але віз на цій підставі було видано лише 363 тис.

• Третій — дозвіл на тимчасове проживання та роботу, який видає воєвода на підставі заяви іноземця. Документ дає право на проживання і роботу протягом трьох років.
• Четвертий — дозвіл на сезонну роботу. Цей порядок почав діяти з 1 січня 2018 року. Він дає право працювати у сезонних сферах протягом дев'ятьох місяців.

"Послуги агентства з працевлаштування в Польщі коштують 5-6 тис грн, включаючи витрати на дорогу, страхування і візовий збір. Також працівник повинен мати 100-150 дол на харчування", — пояснює директор компанії Work Garant Тетяна Булгакова.

Додамо, що однак в Україні недостатньо робиться для того, щоб захистити українських заробітчан та організувати нормальне функціонування ринку міжнародного працевлаштування.

Порушень прав заробітчан так багато, що, наприклад, в Польщі вже працює кілька профспілок, що захищають їх інтереси. Одне з порушень – в тому, що наших працівників польські роботодавці не страхують.

39% українців вважають, що найважчим у роботі у Польщі є довготривала розлука з родиною. 32% скаржаться на багато годин роботи вдень, 28% – на важкі умови праці.