Персоналізуйте інформацію й спілкуйтесь зі своєю аудиторією, - медіадослідниця

Експерти в дискусії про головні зміни в поведінці медіааудиторії розповіли, як споживають інформацію представники різних поколінь, чого вони чекають від медіа, які платформи для перегляду контенту є найпопулярнішими, та як у зв’язку з цим трансформується класичне телебачення.

Про це повідомляє "Детектор медіа".

За статистикою, озвученою директоркою агентства Isobar Ukraine Ганною Жуковською, більше 50 % населення України користується інтернетом, у великих містах проникнення інтернету сягає більше 70 %.

Молода аудиторія обирає інтернет, ігноруючи телебачення, але при цьому, за даними досліджень агентства, телеперегляд падає незначною мірою, в найближчі десять років люди не перестануть дивитися телебачення, але воно трансформується й перейде на інші платформи.

Доки доросла аудиторія споживає більше текстового контенту через Twitter та LinkedIn, а «іПокоління» концентруються в Instagram, молодше покоління обирає відеоконтент — це переважно короткі ролики на різні теми.

Найпопулярнішим месенджером в Україні залишається Viber. Але за останній рік більш ніж удвічі збільшив аудиторію Telegram (його обирають переважно чоловіки).

Молодше покоління є не в усіх соціальних мережах, неймовірно популярним залишається YouTube: більше третини 3-4-річних дітей і більше половини 5–7-річних використовують YouTube для пізнання світу і спілкування.

Про зміни в телеперегляді

Партнер групи Kwendi Андрій Таранов упевнений, що телевізори у вітальнях людей висітимуть іще довгі роки і слугуватимуть і для індивідуального перегляду, і для збору всієї сім’ї, і залишаться головним безкоштовним атракціоном для мільйонів.

Хоча, за його словами, у 2017 році в Києві вперше було виявлено більше 10 % домогосподарств, у яких немає телевізорів. З іншого боку, серед населення точиться дуже багато розмов про «залізо» — супутниковий ефір, цифрове телебачення, доставка сигналу, кодування тощо.

«Останні 20 років споживанням телебачення рулить людина, у якої в руках пульт дистанційного управління. Це і є лінійне телебачення в уяві глядача — кнопки, по яких іде рівномірний контент і які він перемикає. І доки ця штука в руках у великої кількості людей, це шлях людей до лінійного телебачення, іншого шляху немає», — сказав Андрій Таранов.

Єдиною (фізіологічною) відмінністю є те, що молоде покоління, яке користується смартфонами та планшетами, звикло перемикати контент за допомогою дотику, а не кнопок. Тож спеціалісти мають вирішити, якими саме мають бути ці кнопки, щоби привернути увагу аудиторії.

За словами ж Кирила Єжова із компанії TNS, нині в Україні споживання відео на діджитал-платформах є вищим, ніж за допомогою класичного телебачення. У зв’язку з цим, за його даними, до 2022 року більше 30 % реклами буде адресною, спрямованою на потреби споживача.

«Сьогодні в населення існує недовіра до ЗМІ. Її потрібно відроджувати, шукати споживача там, де йому зручно — через різноманітні платформи та додатки», — додав він.

Про споживання заблокованих сайтів

Директор Factum Group Ukraine Іван Дубинський пояснив, як змінилися звички споживання медіаконтенту в українців після введення заборони деяких російських сайтів.

Його компанія порівняла результати досліджень, проведених у квітні 2017 року та квітні 2018 року й виявила, що відвідуваність соціальної мережі «Вконтакте» українцями впала із 68 % до 35 %, «Одноклассники» — з 48 % до 22 %.

Користування електронною поштою Yandex зменшилося із 17 % до 5 %, Mail.ru — із 28 % до 6 %. Цим скористалися Gmail.com та Ukr.net, показники яких у результаті зросли.

Загальне охоплення заблокованих в Україні сайтів зменшилося з 81 % до 53 %.

Про медіаспоживання у Європі

Директорка з питань дослідження аудиторії ІТК Олена Миронова запевнила, що сучасний пересічний українець проводить за споживанням телебачення 4 години і 7 хвилин на добу (середній показник) — а це половина стандартного робочого дня.

Пересічний європеєць виділяє на перегляд телеконтенту 3 години 54 хвилини, загалом на 13 хвилин менше, ніж українець. Менше споживає Норвегія (2,5 години), більше — Румунія (5,5 годин).

У США розподіл користування соціальними мережами серед населення має такий вигляд: 67 % — Facebook, 36 % — Instagram, 31 % — Pinterest.

«Аудиторія змінюється і те, що було правильним учора, може бути вже неправильним сьогодні. Вивчайте свою аудиторію, не обмежуйте себе кількісними дослідженнями, бо бажання споживачів глибше пізнаються через якісні, правильно організовані дослідження. Персоналізуйте контент і спілкуйтесь зі своєю аудиторією, бо зараз є така можливість — отримувати зворотній зв'язок, інформацію», — підкреслила Ніно Джапарідзе.