На Волині оприлюднили ТОП-7 археологічних знахідок

Експерти ДП «Волинські старожитності» склали рейтинг найвизначніших волинських археологічних відкриттів минулого року.

Про це IA ZIK повідомили у прес-центрі відомства.

1. Масові захоронення та замок Казимира у Володимирі-Волинському

Тут відкрито фундаменти стіни та вежі замку Казимира. Історія володимирського мурованого замку коротко, але ємно описана у «Хроніці Яна з Чарнкова», який був сучасником, а може, й очевидцем ряду описуваних подій. Збудували замок 1366 року. Спорудження замку фінансувалося з королівської скарбниці. На його спорудження, окрім трудових повинностей, використали понад 3 тисячі гривень. Планувалося виділити ще 600 гривень. Вартість будівництва замку (3,6 тисячі гривень) дорівнювала 720 кілограмів срібла. Через два роки замок зруйнували.

Історики досі сперечаються, чому литовські князі знищили всі муровані конструкції, але продовжували використовувати старий дерев’яний замок, який існував одночасно з мурованим. На місці замку археологи знайшли залишки стін та фундаментів, які були складені з місцевого вапняку. З окремих знахідок треба виокремити зброю (бойовий ніж, арбалетні болти, наконечники стріл), монети, прикраси, торгові пломби.

На цьому ж городищі ексгумовано 367 поховань. Це і військові, і цивільні, і чоловіки, і жінки, і діти. Супровідний матеріал складається з монет різних років та різних номіналів (найпізніші датовано 1940 роком), речі особистої гігієни, ґудзики з польським орлом, офіцерська кокарда з орлом. Знайдено також багато одягу розстріляних: від окремих елементів (погони польського жовніра) до цілих речей (курточка, шарф тощо). Знайдено радянські та німецькі гільзи. Як відомо з історичних джерел, під час розстрілів у Катині енкаведисти також використовували німецьку зброю.

2. Срібний скарб у Луцьку

Під час дослідження старовинних підвалів на вулиці Кафедральній в Луцьку археологи знайшли черговий скарб. У металевому гаманці 1930-х років зберігалися дві золоті каблучки та п’ять срібних монет Миколи ІІ.

Дослідження на вулиці Кафедральній в Луцьку – відкриття підземної забудови середньовічного Лучеська. Окрім цінності в історико-архітектурному та будівельно-технологічному аспектах, нововиявлена пам’ятка має велику історико-культурну вагу в цілому і потребує подальшого докладного дослідження, вивчення та збереження. Пам’ятка є об’єктом як археологічного дослідження, так і рекреаційно-туристичного використання у межах широкої теми «Підземелля давнього Луцька».

3. Давньоруський скарб срібних прикрас з Апостольщини

Наприкінці серпня 2012 року у Володимирі-Волинському на території гімназії №4 розпочали земляні роботи. Їх проводили на території посаду літописного Володимира в урочищі Апостольщина. Експедиція ДП «Волинські старожитності» під керівництвом Олексія Златогорського дослідила 14 об’єктів давньоруського часу. В одному з них виявили скарб срібних давньоруських прикрас. Він був вельми пошкоджений.

До скарбу входили шийна гривна, пластинчастий та витий браслет, скроневі кільця, намисто з пустотілих пластин, колт орнаментований фігурою птаха та мармуровий хрест, оздоблений срібними пластинами. За аналогіями археологи припускають, що цей виріб має візантійське походження. Поруч зі скарбом виявили фрагмент верхньої частини гончарного горщика ХІІ – першої половини ХІІ століття, що містив сліди окислення кольорового металу.

4. Дослідження літописного Раю

Вже четвертий сезон волинські археологи під керівництвом Сергія Демедюка проводять дослідження в урочищі Сад. Цього року сезон розпочався зі встановлення на городищі охоронного знаку, який був виготовлений за кошти ДП «Волинські старожитності». На думку волинських археологів, саме це городище фігурувало в літописі як місто Рай.

Між 1088-1093 роками там перебував князь Святополк Ізяславович, який був тоді турово-пінським князем. Печатку цього князя знайдено на городищі. У 1288 році в місті Рай перебував князь Володимир Василькович зі своєю дружиною Ольгою. Саме тут він склав свій заповіт, згідно з яким, передав усі міста своєму брату Мстиславові.

Експедиція ДП «Волинські старожитності» виявила унікальні знахідки періоду Київської Русі. Це бронзова підвіска ХІ століття з рельєфним зображенням ангела, ймовірно, архангела Михаїла, не пошкождений кістяний гребінь того ж часу тощо.

5. Срібний скарб середньовічних «доларів»

Розкопки на березі річки Чорногузки неподалік Луцька увінчалися неабияким успіхом. У Полонці представлено культури фінального палеоліту, епохи бронзи, раннього заліза, римського часу, давньоруського періоду та середньовіччя. У розкопі археологи знайшли давньоруську кераміку, уламок середньовічної свинцевої пломби, залізне кресало.

У східній частині розкопу співробітники ДП «Волинські старожитності» Михайло Вашета та Василь Баран натрапили на землянку давньоруських часів. У кутку був черінь, де розводили вогонь. Там же виявили 29 срібних монет. Це так звані празькі гроші кінця XIV – початку XV століття – найходовіший платіжний засіб, «долар» XIV–XV століть. Ці монети досить поширені, але цілий скарб «пражаків» волинські археологи знайшли вперше.

6. Дослідження у Межирічі

У травні 2012 року відбулася спільна експедиція ДП «Волинські старожитності» та ДП «Рівненська старовина» у селі Межиріч Острозького району, неподалік від Свято-Троїцького монастиря. Археологи сподівалися дослідити трипільське поселення, але знайшли лише кілька фрагментів кераміки того часу. Зате виявили два об’єкти неолітичного часу та цвинтар XVІІ століття. Центральну частину розкопу пересікав фундамент цегляної споруди, найімовірніше, середньовічної каплички. Також досліджено 11 поховань того часу. Всі вони захоронені за християнським обрядом – головою на захід.

7. Залишки старовинного монастиря, заснованого князями Чарторийськими

Археологи досліджували залишки монастиря Святої Трійці в Малій Осниці Маневицького району. Під час розкопок експедиція ДП «Волинські старожитності» виявила фундаменти дерев’яного храму, поховання монахів, кераміку, прикраси та монети XVI-XVII століть, велику кількість кераміки. Увагу привертають кахлі з гербами родини Чарторийських та фрагмент тарелі з написом «Всякоє даяниє да будет благо».

За історичними джерелами, будівництво монастиря розпочав меценат середини XVІ століття Михайло Чарторийський. Він заповідав поховати себе на території обителі. В радянський час на території монастиря влаштували силосні ями, а в роки Незалежності вони перетворилися у стихійне сміттєзвалище. З ініціативи волинських археологів та директора Маневицького краєзнавчого музею Петра Хомича на пам’ятку виготовлено охоронну документацію, місцеві школярі прибрали територію. За кошти ДП «Волинські старожитності» виготовлено охоронну документацію та охоронний знак.

Нині на місці монастиря встановлено пам’ятний хрест.